Каменоломні острова Пасхи

Каменоломні острова Пасхи розташовані в глибині острова Пасхи, особливо на південних схилах вулкана Рано Рараку. У цих каменоломнях виготовлялися моаї — велетенські кам'яні статуї зі спресованого вулканічного попелу. Усі моаї цільномонолітні. Вага монументів зазвичай не перебільшує 20 т, а висота сягає 6—8 метрів. Як виняток була знайдена незакінчена скульптура розміром близько 20 м і вагою 270 т. Усього на острові Пасха збереглися 997 моаї. Майже всі вирізані зі спресованого вулканічного попелу.

Мапа острова Пасхи

Роботи в каменоломнях біля підніжжя вулкана Рано Рараку були зненацька перервані, і там залишилося стояти 394 незакінчених моаї. Практично всі завершені монументи були переміщені з Рано Рараку на церемоніальні платформи. Поширена теорія, за якою моаї спорудили поселенці з островів Полінезії в XI столітті. Скульптури-моаї могли представляти померлих предків або надавати силу живим лідерам, а також бути символами тих чи інших кланів.

Сучасний експеримент відтворення робіт на каменоломнях

На прохання відомого норвезького дослідника Тура Хейєрдала, група з острівних тубільців («довговухих») відтворила всі етапи виготовлення статуй у каменоломні (витесували кам'яними молотками), перемістили готову 12-тонну статую до місця установки (у положенні лежачи, волоком) і встановили на ноги за допомогою спеціального пристосування з каменів, що підкладаються під підставу й трьох колод, використовуваних як важелі. Тубільці — учасники експерименту повідомили, що вже кілька поколінь ніхто не виготовляв і не встановлював статуй, але з раннього дитинства їх учили старші і передавали у такий спосіб технологію видобування каменю і виготовлення статуй-моаї. Одним із ключових питань був інструмент. Виявилося, що під час виготовлення статуй, одночасно йде виготовлення запасу кам'яних молотків. Статуя буквально виколюється ними з породи, частими ударами, при цьому кам'яні молотки руйнуються одночасно з породою й безупинно заміняються на нові.

Література

  1. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013 — 542 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.