Каметаро Ііджіма

Ііджіма Каметаро (яп. — 飯島亀太郎, інший варіант перекладу на укр. Ііджіма Каметаро, англ. — Iijima Kametaro) — японський кар'єрний дипломат. Генеральний консул Японської імперії в Одесі (1900-1906).

Ііджіма Каметаро
飯島亀太郎
Громадянство Японія
Діяльність дипломат
Alma mater Токійський університет
Посада Генеральний консул Японської імперії в Одесі.
Діти Моса Ііджіма (1910)

Життєпис

У 1893 році закінчив Токійський університет, працював секретарем при японській дипломатичній місії у Петербурзі, володів російською мовою.

У 1900 році був призначений Генеральним консулом Японії в Одесі. У травні 1900 року надіслав перший свій звіт на посаді консула, присвячений дослідженню економічних умов Одеси, наводив відомості про стан цукрової промисловості та сільського господарства.

У 1903 році консул передав інформацію про склад Чорноморського військово-морського флоту. З 1903 року К. Іідзіма обмінювався інформацією з британським генеральним консулом у Одесі Ч. Смітом про стан російського Чорноморського військово-морського флоту.

Перед початком російсько-японської війни МЗС Японії, відповідно до клопотання японського генерального штабу, доручило К. Іідзімі здійснювати кураторство західних інформаторів. Серед останніх був Т. Дж. МакКенон, кореспондент журналу «The Times» в Одесі.

Наприкінці 1903 року згідно з повідомленнями японського консульства, значна частина японців, що мешкали в Одесі, виїхали на батьківщину.

25 січня 1904 року міністр закордонних справ Японії Комура Дзютаро наказав припинити діяльність консульства в Одесі. К. Іідзіма залишив місто 26 січня 1904 року, за день до початку військових дій.

Після закінчення війни 1904—1905 рр. 2 березня 1906 року Одеському градоначальнику надійшло повідомлення від Департаменту поліції з клопотанням від Японії про надання дозволу К. Іідзімі виконувати консульські обов'язки у Одесі. Офіційно К. Іідзіма був визнаний в якості японського консула в Одесі за наказом імператора Миколи ІІ від 15 квітня 1906 р. У післявоєнний період К. Іідзіма продовжив свою консульську діяльність.

Наприкінці серпня 1906 р. Каметаро Ііджім виїхав до Японії у відпустку, управління справами консульства ним було передано секретарю консульства полковнику Наохіко Фукуді. З відпустки Каметаро Ііджіма до Одеси не повернувся, оскільки отримав призначення консулом в Індію[1].

У 1907—1913 рр. — японський консул у місті Калькутта (Індія)

У 1913—1916 рр. — Генеральний консул Японії у місті Нью-Йорк (США)[2].

До 1918 року — перебував на службі у МЗС Японії.

Примітки
  1. КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ В СИСТЕМІ РОСІЙСКО-ЯПОНСЬКИХ ВІДНОСИН (1850-ті рр.–1917 р.)
  2. Tells Japan's Side Of California Case. State's Attitude Inconsistent with Our Previous Acts of Friendship, New Consul Says. (PDF). New York Times. 30 червня 1913. Процитовано 30 липня 2009. «Asserting at the outset that he meant to be very frank in his discussion of the subject, Kametaro Iijima, the new Japanese Consul General to this city, talked to a reporter yesterday about the California situation at his home, at Central Park West and Eighty-sixth Street. Mr. Iijima arrived in this city last Saturday from Japan.»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.