Камська ГЕС

Будівництво ГЕС почалося в 1949, закінчилося в 1958. ГЕС є русловою, з поєднаним з греблею будівлею ГЕС.

Склад споруд ГЕС:

• залізобетонна водозливна гребля, поєднана з будівлею ГЕС;
• руслова і заплавна намивні дамби довжиною 650 м і 1166 м відповідно, максимальною висотою 35 м;
• двонитковий шостикамерний судноплавний-лісосплавний шлюз.

Греблею ГЕС прокладена автострада.

Потужність ГЕС — 552 МВт (спочатку 483 МВт). Середньорічне вироблення — 1710 млн кВт•год. У будівлі ГЕС встановлено 23 поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 24 МВт, що працюють при робочому натиску 15 м&nbsp. Також на станції був встановлений експериментальний горизонтальний гідроагрегат, проте у 1992, він був демонтований[2]. Обладнання станції застаріло і поступово замінюється, при цьому потужність гідроагрегатів збільшується. Підпірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 2,5 км) утворюють велике Камське водосховище.

Камська ГЕС призначена для покриття пікової частини графіка навантаження в ЄЕС Росії. Входячи в Волзько-Камський каскад ГЕС, Камська ГЕС також має велике значення у регулюванні частоти на всій Європейській частині країни.

ГЕС спроектована інститутом «Гідропроект».

У 2008, Камська ГЕС увійшла до складу ВАТ «РусГидро» як філія.

Перший проект будівництва гідроелектростанції на Камі було розроблено ще в 1930-ті роки. Але реалізований він тоді не був. Підготовчі роботи з будівництва ГЕС були перервані війною. Після війни проект було перероблено. Унікальність проекту полягає в поєднанні водоскидних греблі і будівлі ГЕС. Це дозволило не тільки уникнути небезпеки розмиву ґрунтовими водами підмурівку мосту, а й значно зменшити вартість всього проекту. Незважаючи на незвичайність проекту, станція вийшла надійною, але складною в експлуатації. Для проведення ремонтних робіт на гідроагрегатах станції подібної конструкції необхідно розкривати водозлив і проводити додаткові бетонні роботи. Тому від фахівців станції потрібно найвищий рівень професіоналізму і надійності в роботі. Будівництво ГЕС почалося в 1949.

18 вересня 1954 в урочистій обстановці був проведений пуск першого гідроагрегату. Повністю Камська ГЕС була здана в 1958. У 1964, Камська ГЕС була прийнята Державною комісією.

З 1997 на ГЕС виконується реконструкція обладнання, з 2003 — заміна гідротурбін. Згідно з планами електростанції, підприємство має замінити близько 80-90% обладнання до 2015. Постачальником нових гідротурбін є українське підприємство «Турбоатом». Згідно з Генеральною схемою розміщення об'єктів електроенергетики до 2020 року, до 2015 року всі турбіни станції повинні бути замінені на нові, крім того, має бути встановлений ще один, 24-й гідроагрегат. Потужність станції після реконструкції повинна скласти 555 МВт. В результаті реконструкції, потужність станції поступово зростає:

• У 2003 році проведена перемаркування трьох гідроагрегатів, потужність станції становить 492 МВт [5];
• З 1 березня 2005 року, після перемаркування трьох інших гідроагрегатів, потужність станції становить 501 МВт[6];
• З грудня 2006 року, після перемаркування чергових трьох гідроагрегатів, потужність станції становить 510 МВт[7].
• З 1 вересня 2008 року, після перемаркування двох гідроагрегатів (станційні номери 14 і 20) потужність ГЕС збільшилася до 516 МВт [8]..
• З 1 січня 2009 року після перемаркування гідроагрегату з станційним номером 12 потужність ГЕС становить 519 МВт[9].

• Офіційний сайт філіїКамская ГЕС ВАТ «РусГидро»(рос.)
• Офіційний сайт ВАТ «РусГидро»(рос.)
• Опис греблі Камської ГЕС(рос.)