Кано Хоґай

Кано Хоґай (яп. 狩野 芳崖; *27 лютого 1828(18280227) 5 листопада 1888) японський художник кінця періоду Едо і періоду Мейдзі. Мав псевдоним Сьокай.

Кано Хоґай
яп. 狩野 芳崖
При народженні Котаро
Народження 27 лютого 1828(18280227)
Ямагуті
Смерть 5 листопада 1888
  Токіо
Національність японець
Країна Японія
Діяльність художник, митець
Вчитель Кано Сьосен'ін
Відомі учні Kanzan Shimomurad
Працівник Chōfu Domaind
Член Kangakaid
Твори Two Dragons in Cloudsd

 Кано Хоґай у Вікісховищі

Життєпис

Походив з родини художників. Син Кано Сейко, що служив придворним художником клану Морі. Народився у 1828 році. Отримав ім'я Котаро. Його навчав малювати батько. Деякий час допомагав останньому виконувати замовлення. У 1854 році перебирається до Едо (столиці сьогуната Токугава), де вчиться в школі Кобікітьо (відгалуження школи Кано) під керівництвом Кано Сьосен'іна. Навчався також у Кацукава Сюнсо, що мало не призвело до виключення зі школи Кано. Потім працює вже як самостійний живописець під псевдонімом Сьокай до початку війни Босін в епоху реставрації Мейдзі. 1860 року брав участь у розписі замку Едо. Тоді ж змінив ім'я на Хоґай.

У 1868—1878 роках, коли майстри школи Кано втратили всі свої привілеї, займається переважно розписом порцелянових виробів і лаковими роботами. У 1876 році представляв свої картини на Всесвітній виставці у Парижі. З 1877 року працює на представників роду Сімадзу. У 1882 і 1884 роках виставляє свої доробки на Японському конкурсі з розвитку мистецтв. У цей період знайомиться з Ернестом Феноллозою і Окакура Какудзо, які переконують Кано Хоґая повернутися до живопису в стилі Кано і продовжити її традиції. Спільно з другом Хасімото Ґахо 1885 року засновують Товариство розвитку живопису (кангакай). Того ж року брав участь у Другому японському салоні в Парижі. Після цього займається створенням державної Вищої школи мистецтв, проте вмирає до її відкриття в 1889 році.

Творчість

Ландшафт

Намагався поєднувати традиції школи Кано з техніками західноєвропейського живопису, насамперед застосовував перспективу і гру світлотіні. Також було запозичено принципи реалізму. Крім пейзажів, малював також картини на буддистську тематику, використовуючи при цьому в тому числі і яскраві фарби. У 1850-х роках виконував роботи в стилі ямато-е.

Вже у першій відомій «Бакан Сінкей Дзукан», де зображено пейзаж Сімоносекі, помітно відхід художника від суворого виконання традицій школи Кано. Шедевром вважається «Като Ґазацу» («Альбом квітів і птахів»).

Джерела

  • Tazawa Yutaka: Biographical Dictionary of Japanese Art. Kodansha International, 1981. ISBN 0-87011-488-3.
  • Tokyo National Museum (Hrsg) The 100th Anniversary of the Japan Art Institute. The Lineage of Modern Japanese Art. Katalog 1998
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.