Капуас (притока Баріто)

Капуас
Гирло Капуаса
3°00′35″ пд. ш. 114°21′49″ сх. д.
Витік північний схил хребта Мюллер
• координати 0°52′34″ пд. ш. 114°00′23″ сх. д.
висота, м 800 м
Гирло Баріто
• координати 3°01′24″ пд. ш. 114°23′10″ сх. д.
Басейн БарітоЯванське море
Країни:  Індонезія
Регіон Центральний Калімантан
Довжина 600 км
Площа басейну: 16000 км²
Середньорічний стік 7600 м³/с
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 1641396

Капуас[1] (індонез. Kapuas) річка на індонезійській території острова Калімантан. Завдовжки близько 600 км, площа водозбірного басейну — понад 16000 км². Впадає в річку Баріто неподалік від впадіння тієї в Яванське море.

Має досить суттєве транспортне значення. Води річки зазнають значного забруднення внаслідок господарської діяльності людини.

Географічне положення і гідрографічні дані

Капуас на мапі відповідної частини Калімантану

Річка протікає індонезійською територією Калімантану, що належить до Великих Зондських островів Малайського архіпелагу, в межах індонезійської провінції Центральний Калімантан (здебільшого в межах округу Капуас)[2].

Довжина річки становить близько 600 км[2][3][4], площа водозбірного басейну — більш як 16000 км²[5]. Максимальна ширина — близько 450 метрів, глибина до 6 метрів[3].

Дебіт схильний до істотних сезонних коливань. Найвищих показників він досягає зазвичай у квітні та листопаді, у періоди максимальних атмосферних опадів. Середньорічний дебіт — 7624 м³/с[5]. Періодично сезонні розливи річки призводять до повеней, які, з урахуванням пологого рельєфу берегів у нижній і середній течії, іноді охоплюють досить великі площі. Наприклад, у жовтні 2010 року, через підйом рівня води в Капуасі на 2 метри в районі Гунунг-Мас округу Капуас, виявилися затопленими кілька сіл[6].

Витоки розташовані в центральній частині Калімантану на південному схилі хребта Мюллер. Річка протікає спочатку гірською, переважно лісистою, місцевістю, потім рівниною, також переважно лісистою і місцями болотистою. У верхній течії вельми звивиста, на багатьох ділянках порожиста. У нижній течії є кілька островів[2][7].

Є притокою річки Баріто, яка впадає в Яванське море, приблизно в 50 км вище її гирла. Дві річки зливаються в межах населеного пункту Куала-Капуас, адміністративного центру округу Капуас (його назва буквально перекладається з індонезійської мови як «гирло Капуаса»)[2].

Транспортне і господарське значення

Капуас є однією з основних воднотранспортних артерій провінції Центральний Калімантан. Річка судноплавна на відстані до 420 км від гирла. Основний обсяг вантажних перевезень забезпечують кам'яне вугілля, яке видобувають у верхів'ях річки, ліс і будматеріали[3]. У місті Куала-Капуас між двома берегами річки діє поромне сполучення. 29 липня 2014 року затонув один з міських поромів, що спричинило загибель щонайменше 16 осіб[8][9].

Вздовж всієї течії річки через неї наведені десятки різних за конструкцією мостів, як автодорожніх, так і пішохідних. Наприкінці 2000-х — на початку 2010-х років влада округу Капуас провела ремонт і модернізацію більш як половини мостів[10]. 3 квітня 2009 року стався обвал мосту на території села Лунгку-Лаянг (район Тімпах), що призвів до загибелі одного і важких поранень шістьох робітників, які проводили його ремонт[11].

На річці активно практикують рибальство[12]. Основні промислові види — представники родин косаткових і пангасієвих сомів, а також акліматизована тут нільська тиляпія[13][14]. Від початку 2000-х років місцева влада докладає зусиль з розвитку туризму на берегах Капуаса. Основний наголос робиться на розвиток відповідної інфраструктури на Пулао-Тело (індонез. Pulau Telo) — групі з трьох островів у гирлі річки, що належать до території однойменного поселення на околиці Куала-Капуаса[7].

Екологічний стан

Від кінця XX століття значно погіршився екологічний стан у басейні річки внаслідок активізації господарської діяльності людини. За оцінками місцевих фахівців найбільшу загрозу становить забруднення вод Капуаса ртуттю, яку активно застосовують у процесі видобутку золота у верхів'ях річки[15]. На різних ділянках річки неодноразово зареєстровані випадки масової загибелі риби[13][14]. Крім того, виникали проблеми в забезпеченні місцевого населення питною водою. Станом на початок 2010-х років заходи, яких вживає влада, не призводять до кардинального поліпшення ситуації[15].

Примітки

  1. Великий індонезійсько-російський словник, 1990, с. 291.
  2. Sejarah Kapuas (індонез.). Pemerintah Daerah Kabupaten Kapuas. 25 грудня 2009. Процитовано 6 серпня 2015Офіційний сайт адміністрації округу Капуас
  3. 11 sungai bisa dilayari hingga ratusan kilometer (індонез.). Kompas Regional. 6 червня 2009 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 23 березня 2010Електронна версія регіонального видання газети «Компас»
  4. Sejarah Kapuas (індонез.). Kementerian Agama Kalimantan Tengah. Процитовано 6 серпня 2015Офіційний сайт територіального Управління Міністерства Республіки Індонезії у справах релігії по провінції Центральний Калімантан
  5. Tinjauan Potensi Regime Sungai Kapuas Kalimantan Tengah (індонез.). BALITBANGDA. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 31 жовтня 2014 рокуОфіційний сайт Департаменту регіонального розвитку адміністрації провінції Бантен
  6. Banjir di Kalimantan Tengah Meluas (індонез.). Tribun Kalteng. 11 жовтня 2011. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія газети «Темпо»
  7. Kapuas (індонез.). Indonesia Tourism.com. Процитовано 7 серпня 2015.
  8. Tujuh Korban Kecelakaan Feri Masih Dirawat (індонез.). Antara. 30 липня 2014. Процитовано 7 серпня 2015Офіційний сайт національного індонезійського інформаційного агентства «Антара»
  9. Korban Tewas Feri Tenggelam di Sungai Kapuas Jadi 16 Orang (індонез.). Liputan 6. 31 липня 2014. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія телеканалу «Ліпутан-6»
  10. Puluhan Jembatan Kapuas-Mandomal Belum Dibenahi (індонез.). Tribun Kalteng. 11 вересня 2011. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія газети «Трибун Калтенг»
  11. Ramadhian Fadillah (3 квітня 2009). Jembatan di Kapuas Ambruk, 1 Tewas (індонез.). detikNews. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 23 березня 2010Електронна версія журналу «Детик»
  12. Amanah Kapuas, 2011, с. 37.
  13. Ribuan Ikan Mati di Sungai Kapuas (індонез.). Republika. 27 грудня 2012. Процитовано 6 серпня 2015Електронна версія газети «Республіка»
  14. Ribuan Ikan di Kapuas Mati (індонез.). Tribun. 26 грудня 2012. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія газети «Трибун»
  15. Blacksmith Institute Report, 2011, с. 3.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.