Індонезійська мова

В індонезійській мові є 30 звуків. А індонезійська абетка має 26 літер: Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz.

Наголос не виражений, слова вимовляються з однаковим наголосом на кожному складі. Голосні майже не редукуються. Звуки [ʤ], [ʧ], [j] позначаються літерами j, c, y (до реформи 1972 року, яка уніфікувала правопис з малайською мовою, писали dj, tj, j). Поєднання ng позначає звук [ŋ].

У словотворі найважливішу роль відіграє афіксація та редуплікація:. Афікси — префікси, суфікси, інфікси (ставляться відповідно попереду, в кінці та всередині слова). Часто слово має одночасно і префікс, і суфікс.

Прості речення можуть бути поширеними і непоширеними. Непоширені складаються тільки з головних членів — підмета й присудка. Наприклад: Toko tutup. — Магазин зачинений.

До складу простого поширеного речення, крім головних членів речення, входять і другорядні члени: означення, додаток і обставини.

Підмет, як правило, передує присудку й може бути виражений іменником або вказівним займенником: Anak makan. — Дитина їсть. Ini pintu. — Це двері.

Присудок переважно дієслівний: Anak ini makan. — Ця дитина їсть.

Після дієслів makam і minum може вживатися додаток. Kami minum kopi. — Ми п'ємо каву. Anak itu makan ikan. — Та дитина їсть рибу.

Присудок може бути також іменним: Ini kota. — Це місто.

Іменники не змінюються за відмінками. Відмінкові відносини показує порядок слів.

Наприклад: orang laut — моряк, морська людина (див. Баджас), negeri orang — країна людей, orang Indonesia — індонезієць, букв. «людина Індонезії».

Прості (кореневі) іменники мають недовільну структуру. Вони виконують функцію підмета у реченні без будь-яких допоміжних засобів.

Множина утворюється редуплікацією: orangorang — люди, tuantuan — пани (tuan — пан).

Дієслово

Прості кореневі дієслова є непохідними словами. Вони виконують функцію присудка в реченні без будь-яких допоміжних засобів. Деякі непохідні дієслова, наприклад: minum — пити, makan — є, можуть приєднувати безсполучниковий додаток.

Aku minum kopi. — Я п'ю каву. Dia makan. — Він їсть.

Дієслово mau «хотіти, мати намір», як правило, передує смисловому дієслову в розповідному реченні.

Наприклад, Aku mau makan. — Я хочу їсти.

Прикметники можуть бути самостійними (besar — великий, putih — білий) або утворюються методами афіксації. В ролі прикметника може використовуватися іменник без будь-яких змін (див. Конверсія), наприклад

Bahasa Indonesia — індонезійська мова.

Займенники

Особові: я — hamba, aktivitetshanteraren (офіційно), aku (неформально)

ти — anda, saudara (офіційно), kamu (неформально)

він / вона — dia, ia, beliau

воно — dia

ми — kami (не включаючи співрозмовника), kita (включаючи співрозмовника)

ви — kalian, saudara-saudara, saudara sekalian

вони — mereka

Роль присвійних займенників відіграють енклітики (суфікси): Мій (офіційно) — … aktivitetshanteraren;

Мій (неформально) — …ku/…aku;

Твій (офіційно) — …Anda/Saudara;

Твій (неформально) — …kamu/…mu;

Його/її — …dia; nya;

Їх — …mereka;

Приклади:

• моя їжа — makanan aku, makananku
• твоя їжа — makanan Anda, makananmu
• його/її їжа — makanan dia
• їхня їжа — makanan mereka

• Rumahku — мій дім,
• rumahmu — твій дім,
• rumahnya — його, її будинок.

Відносно-питальні:

• Хто — siapa,
• Що — apa,
• Який — yang mana

Зворотні: sendiri — сам, себе (для всіх осіб), diriku — мене, я сам, dirimu — тебе, ти сам, dirinya — його, її, він сам, вона сама.

Вказівні займенники: itu — то, той, ini — це, цей.

Вказівний займенник ini — «це, цей, ця» вживається для вказівки на предмети, що знаходяться в сфері мовця, тобто поблизу мовця. Вказівний займенник itu — «той, той, той» — у сфері співрозмовника.

Невизначені: semua — все, segala — все, все, masing-masing — кожен, tiap — всякий, кожен, apa-apa — щось, щось, apapun — що б то не було.

Прислівники

Прислівники часу: sekarang — зараз, kini — тепер, dulu — спершу, спочатку, kemudian — потім, sudah — вже, masih — ще, belum — ще не, kemarin — вчора, besok — завтра, bila(mana) — коли, pernah — коли-небудь, tidak pernah — ніколи.

Прислівники місця: disini — тут, kesini — сюди, disitu -там, darisini — звідси, dimana-mana — скрізь, kebawah — вниз, dimana — де, kemana — куди, kesini, kemari — сюди, kesitu, kesana — туди, dimanapun — де б ні.

Модальні прислівники: seharusnya — потрібно, semoga-moga — нехай, jangan — не треба, tidak — не, ні (для присудка та визначення), ya — так, bukan (не підлягає), dilarang — заборонено.

Прислівники ступеня: sangat — дуже, banyak — багато, sedikit — мало, kurang — менш, lebih — більше, paling — найбільш.

Інші: bagus — чудово, baik — добре, baik sekali — дуже добре, tentu — звичайно, mungkin — можливо, biasanya — зазвичай, tidak-baik, jelek — погано, boleh — дозвольте, bisa — можна, perlu — потрібно, berapa — скільки, beberapa — кілька, cepat — швидко, pelan — повільно, jauh — далеко, dekat — близько, didalam — всередині, diluar — зовні, diatas — згори, dibawah — знизу, lurus — прямо, kemuka, terus — вперед, kebelakang — тому, kekanan — праворуч, kekiri — ліворуч, lama — давно, tidak lama lagi — скоро, pernah — колись, belum pernah — ще ніколи.

Сполучники

dan — і, tetapi/tapi — але, namun — однак, melainkan — а/окрім, karena — тому що, karena itu — тому, jika, ayo — давай, kalau — якщо, meskipun — хоча, atau — або, bahwa, bahasa, yang — що, supaja — щоб.

Основні прийменники

atas — на, над, за (+ Вин. пад.), dari, daripada — від, з, di — в, на, до, dengan — з, разом з

В Україні індонезійська мова вивчається в Інституті східної філології Київського університету (бакалаврська та магістерська програми)[1].

• Індонезійсько-український словник

• Індонезійська мова на сайті Ethnologue: Indonesian. A language of Indonesia (англ.)
• Індонезійська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Indonesian (англ.)
• Індонезійська мова на сайті WALS Online: Language Indonesian (англ.)
• «Чому ніхто не розмовляє індонезійською мовою»