Капустянський палац

Капустянський палац — родовий палац польських магнатів Щеньовських в селі Капустяни Вінницької обл.

Капустянський палац на початку ХХ століття
Капустянський палац
Частина колишнього палацу Щеньовських
48°31′44″ пн. ш. 29°01′16″ сх. д.
Тип палац
Країна  Україна
Розташування Капустяни (Тростянецький район), Вінницька обл.
Тип будівлі палац
Архітектурний стиль неоготика
Архітектор Олександр Шілле
Будівник Ігнатій Щеньовський
Засновано 1880
Відомі мешканці Щеньовські
Стан школа
Ідентифікатори й посилання
Капустянський палац (Україна)

Відомості

Село Капустяни належало польському шляхтичу Василеві Куницькому, пізніше родині польських магнатів Потоцьких. Орієнтовно з 1750 року село перейшло у власність поміщиків Щеніовських.

Останній власник Капустян Ігнацій Щеньовський — син Станіслава Щеньовського та Юлії Ярошинської, у 1880–ті роки побудував новий родовий палац.[1]

Двоповерховий палац під невисоким дахом у стилі англійської (тюдорівської) готики було зведено за проектом відомого київського архітектора Олександра Шілле.

Декорації залів та меблі були виконані у і французькому стилі XVIII ст. Гіпсова ліпка наслідувала оформлення замку Блуа Генріха ІІ. Посередині зимового саду, серед екзотичних рослин, стояла мармурова статуя Анни Щеньовської роботи скульптора Эдварда Віттіга.[2] На території палацу знаходились парк, сад, оранжерея, підземна галерея, що вела до поруч розташованого костелу, та інш.

З приходом радянської влади, більша частина палацу та костел були зруйновані. З 1920 року в залишках палацу Щеньовських була розташована сільська загальноосвітня школа.

Станом на 2017 рік, на території маєтку в основній будівлі діє школа, збереглися деякі допоміжні господарські будівлі, залишки костелу, частина кам'яної огорожі, парк.

Посилання

Примітки
  1. Село Капустяни в історії Брацлавщини: від першої писемної згадки — до початку 1920-х рр. Кушнір Л. Л., Полтава, ТОВ "Фірма"Техсервіс", 2014
  2. Urbański A. Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi / A. Urbański. — Warszawa: Tłoczono w drukarni St. Nicmiry syn i S-ka, 1928. — S. 32
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.