Капуцький Федір Миколайович

Федір Миколайович Капуцький (нар. 10 січня 1930(19300110), с. Селівонівка, нині Молодечненський район — 24 грудня 2017[1][2]) — білоруський хімік. Заслужений працівник вищої школи БРСР (1976), професор (1978), доктор хімічних наук (1984), академік Національної академії наук Біларусі (1994; член-кореспондент з 1989 року). Ректор Білоруського державного університету з 1990 по 1996 роки.

Капуцький Федір Миколайович
Народився 10 січня 1930(1930-01-10)
Селивонівка, Q9271285?, Молодечанський повіт, Віленське воєводство, Польська Республіка
Помер 24 грудня 2017(2017-12-24) (87 років)
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність хімік, професор, ректор
Alma mater Q17043559?
Галузь фізична хімія, фармація і полісахариди
Посада ректор
Звання Prof.d
Ступінь доктор хімічних наук
Членство ЦК КПРС і Академія наук СРСР
Нагороди

Сфера наукових інтересів: фізика-хімія полісахаридів; хімічна модифікація целюлози; створення лікарських препаратів.

Біографічні відомості

Народився в селі Селівонівка Молодечненського району. Після закінчення хімічного факультету БДУ (1954) працював там асистентом, викладачем, доцентом. З 1965 по 1973 роки був деканом хімічного факультету Білдержуніверсітету.

З 1973 року працював заступником, а потім першим заступником міністра вищої і середньої спеціальної освіти БРСР. Федір Миколайович Капуцький також був першим директором Науково-дослідного інституту фізико-хімічних проблем.

З 1990 по 1996 роки працював ректором Білоруського державного університету, на цій посаді його змінив Олександр Козулін.

Нагороди та премії

  • Орден «Знак Пошани» (1980)
  • Медаль Франциска Скорини (1996)

Бібліографія

  • Лекарственные препараты на основе производных целлюлозы. — Минск: Университетское, 1989 год (совм. с Т. Л. Юркштович).
  • Физическая химия. — Минск: Высшая школа, 1981 год (совм. с С. А. Судариковым).
  • Катионный олигомер пиперилена: синтез, свойства и применение. — Минск: Універсітэцкае, 1997 год (совм. с В. П. Мардыкиным).

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.