Капілярність
Капіля́рність (рос. капиллярность; англ. capillarity; нім. Kapilarität f) — явище зміни висоти рівня рідини в капілярах, що пов'язане із змочуванням поверхні мікропор і капілярів рідиною.
Загальний опис
Капілярність виявляється в русі рідини по них (підняття при змочуванні, відштовхування при незмочуванні) завдяки додатковим силам під криволінійним меніском. Висота h підняття змочувальної рідини в капілярі залежить від коефіцієнта поверхневого натягу рідини; крайового кута змочування; r — радіусу трубки; густини рідини; прискорення вільного падіння.
Рідина в капілярі піднімається або опускається на таку висоту h, при якій тиск стовпа рідини (гідростатичний тиск) зрівноважується надлишковим, капілярним тиском. Висота підняття (опускання) рідини в капілярі обернено пропорціональна його радіусу. В тонких капілярах рідина піднімається досить високо. Так, при повному змочуванні вода в капілярі діаметром 10 мкм піднімається на висоту h = 3 м.
Електрокапілярність
Див. докладніше Електрокапілярні явища
Електрокапілярність проявляється в залежності поверхневого натягу від електричного стану міжфазної поверхні.
Електрокапілярні явища — явища, що виникають при існуванні різниці електричних напруг між дотичними тілами і пов'язані із залежністю від потенціалу електрода поверхневого натягу на межі електрода і електроліту. Залежність коефіцієнта тертя електрода, змочуваності і твердості від його потенціалу також відноситься до електрокапілярних явищам.
Капілярність у грунтах і гірських породах
Висота капiлярного здіймання рiдини в порах є обернено пропорцiйною до дiаметра пор. Розмiри пор у породi збільшуються залежно від розмiрів часток, що її складають. Практично можна вважати, що за величини часток породи понад 2 мм капiлярне здіймання вiдсутнє. У пiскiв середньої за розмірами зернистості воно складає 15–35 см, у супiскiв – 100–150 см i у глин – 400–500 cм. Час капiлярного здіймання до граничної висоти для рiзних порiд є рiзним. Встановлено, що чим більшою є висота капiлярного здіймання, тим меншою є швидкiсть самого пiдйому.
Капiлярнi явища в одних випадках приносять користь, в iнших – шкоду. Завдяки висхідному капiлярному руху рослини отримують водне живлення з глибших шарiв. А ось у районах поширення високомiнералiзованих пiдземних вод капiлярний висхідний рух призводить до засолення ґрунтiв i утворення солончакiв. Це явище шкiдливо позначається на стiйкостi порiд у пiдвалах споруд i на стiйкостi схилiв. Тому з капiлярним явищем у породах часто доводиться боротися.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.
- Физическая энциклопедия. Т.2. Гл.ред. А. М. Прохоров. М.:Сов.энциклопедия. 1988.
- Айвазов В. В. Практикум по химии поверхностных явлений и адсорбции.- М.: Высшая школа, 1973. — 206 с.