Караваєв Петро Миколайович

Народився в родині канцелярського службовця, вихідця із міщан. У 1904 році закінчив гімназію в місті Костромі.

Член РСДРП(б) з грудня 1903 року.

У 1904—1905 роках — студент Московського університету, закінчив перший курс.

У травні — грудні 1905 року — статистик Костромської губернської земської управи.

У грудні 1905 року заарештований. З грудня 1905 по червень 1906 року перебував у Костромській в'язниці та на засланні в селі Дем'янському Тобольського повіту Тобольської губернії.

У червні — листопаді 1906 року — агітатор, пропагандист Замоскворецького районного комітету РСДРП у Москві. У грудні 1906 — травні 1907 року — член Воронезького комітету РСДРП. У травні — листопаді 1907 року — член Іваново-Вознесенського комітету РСДРП.

У листопаді 1907 року заарештований. З листопада 1907 по серпень 1910 року був ув'язнений у Центральній Владимирській в'язниці (Владимирському централі). У серпні 1910 — лютому 1917 року — на політичному засланні в містах Кіренську іркутської губернії та в Іркутську. Після лютневої революції 1917 року амністований.

У лютому 1917 — червні 1918 року — статистик Іркутського продовольчого комітету, член виконавчого комітету Іркутської губернської ради, член Іркутського губернського комітету РСДРП(б).

У червні 1918 — лютому 1920 року — на підпільній роботі на Далекому Сході, партійний працівник Амурського обласного комітету РКП(б).

У лютому 1920 — листопаді 1921 року — редактор газети «Амурская правда» в місті Благовіщенську.

З листопада 1921 по серпень 1922 року був членом делегації Далекосхідної республіки на міжнародній конференції із питань міжнародного співробітництва країн басейну Тихого океану в місті Вашингтоні (США).

У серпні 1922 — серпні 1924 року — редактор газети «Дальне-Восточный путь» в місті Читі.

У серпні 1924 — грудні 1928 року — інструктор організаційного відділу Центральної контрольної комісії ВКП(б) у Москві.

У січні 1926 — грудні 1927 року — кандидат у члени партійної колегії Центральної контрольної комісії ВКП(б). 19 грудня 1927 — 26 січня 1934 року — кандидат у члени президії Центральної контрольної комісії ВКП(б).

У грудні 1928 — лютому 1934 року — секретар партійної колегії Московської обласної контрольної комісії ВКП(б), голова партійної колегії Московської міської контрольної комісії ВКП(б).

У липні 1930 — 26 січня 1934 року — член партійної колегії Центральної контрольної комісії ВКП(б).

У лютому 1934 — березні 1939 року — член партійної колегії при Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б). З 1936 по 1937 рік важко хворів на базедову хворобу.

У квітні 1939 — жовтні 1944 року — заступник завідувача Центрального партійного архіву Інституту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б). З липня 1941 по грудень 1944 року перебував разом із архівом у евакуації в місті Уфі.

У жовтні 1944 — квітні 1945 року — заступник завідувача сектора філіалів і місцевих партійних архівів Інституту Маркса-Енгельса-Леніна, в.о. завідувача Центрального партійного архіву Інституту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б).

У квітні 1945 — жовтні 1947 року — заступник завідувача Центрального партійного архіву Інституту Маркса-Енгельса-Леніна по місцевих партійних архівах. У жовтні 1947 — червні 1952 року — заступник завідувача Центрального партійного архіву Інституту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б). Персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 9 червня 1952 року після тривалої, важкої хвороби. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

• орден «Знак Пошани»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Караваев Пётр Николаевич (рос.)
• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)