Карасьов Володимир Якумович

Народився в родині службовця і швачки. У одинадцятирічному віці втік з дому від знущань мачухи, став юнгою флоту. Брав участь в Жовтневому перевороті 1917 року, в придушенні Кронштадтського повстання. На флоті прослужив до 1924 року.

У 1926—1929 роках — слюсар-механік пробкового заводу імені Семашка в Ленінграді.

У 1929—1941 роках — сведлувальник, слюсар механоскладального тракторного цеху Ленінградського заводу «Красный путиловец» (з грудня 1934 року — «Кіровського заводу»).

З 15 липня 1941 по 1945 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив мотоциклістом-зв'язківцем 1-го стрілецького полку 1-ї дивізії народного ополчення Ленінградського фронту, машиніст флоту.

Член ВКП(б) з 1942 року.

З 1945 по 1962 рік — токар-наладчик механічного цеху машинобудівного і металургійного Кіровського заводу Міністерства оборонної промисловості СРСР міста Ленінграда.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 червня 1957 року за видатні виробничі досягнення, розвиток науки і техніки та великий внесок зроблений для освоєння і впровадження нових прогресивних методів праці на підприємстві міста Ленінграда Карасьову Володимиру Якумовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1960 році в Ленінграді була створена рада новаторів першим головою якої став Володимир Карасьов.

Помер у 1967 році. Похований в Ленінграді (Санкт-Петербурзі) на Красненькому цвинтарі.

• Герой Соціалістичної Праці (21.06.1957)
• орден Леніна (21.06.1957)
• орден «Знак Пошани» (4.01.1954)
• медаль «За бойові заслуги» (17.11.1941)
• медаль «За трудову доблесть» (26.04.1963)
• медаль «За трудову відзнаку» (2.04.1951)
• медалі

• Карасёв Владимир Якумович (рос.)