Кардиналовська Роксолана Іванівна
Роксола́на Іва́нівна Кардинало́вська (нар. 4 грудня 1929, Харків - 4 жовтня 2018, Київ) — український агрохімік, кандидат сільськогосподарських наук, скульптор.
| Кардиналовська Роксолана Іванівна | |
|---|---|
| Народилася |
4 грудня 1929 (92 роки) Харків, Українська СРР, СРСР |
| Діяльність | скульпторка |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Ступінь | кандидат сільськогосподарських наук |
| Мати | Кардиналовська Єлизавета Михайлівна |
| У шлюбі з | Маловський Мар'ян Мартинович |
Біографічні відомості
Народилася в Харкові. Донька письменниці, архітектора Єлизавети Кардиналовської. Батько Іван Семенович Костюк — інженер-хімік. Стосунки Єлизавети Кардиналовської з Іваном Костюком зіпсувалися, тож після народження доньки вона не повернулася до нього, а поселилася з Роксоланою в будинкові «Слово» (при сприянні Сергія Пилипенка вона в цьому будинку одержала невеличку окрему кімнату) [1].
Закінчила Київський університет (1954). Від 1961 працювала старшим науковим співробітником в Інституті фізіології рослин та агрохімії АН УРСР; в НДІ науково-технічної інформації та техніко-економічних досліджень Держплану УРСР (1969-85). Займалася корнепластикою та скульптурою. Учасниця міських, всеукраїнських, всесоюзних, закордонних мистецьких виставок від 1980.
Дружина художника Мар'яна Маловського.
2006 року в Києві в Українському домі відбулася виставка робіт Роксолани Кардиналовської «Скульптура і корнепластика».
Померла 4 жовтня 2018 року.
Наукові праці
- Кардиналовская Р. И. Эффективность локального внесения основного минерального удобрения под сельскохозяйственные культуры. (рос.) — К.: УкрНИИНТИ, 1979. — 42 с.
- Боговін А. В., Кардиналовська Р. І. Види та сорти багаторічних лучних трав у країнах Західної Європи // Вісник сільськогосподарської науки. — 1973. — № 5. — С. 104—107.
Твори
- «Забутий храм» (1971),
- «І книги мають свою долю» (1974),
- «Автопортрет» (1976),
- «Хоттабич» (1977),
- «Древній Славута» (1982),
- «Чекання» (1983);
- ескіз пам’ятника жертвам сталінських репресій (1989),
- проект пам’ятника жертвам Голодомору (1990),
- погруддя сина Романа (2009).[2]
Примітки
- Кардиналовська Тетяна. Невідступне минуле. — Київ — Нью-Йорк, 1992. — С. 126—128.
- Ружицька І.Л. Кардиналовська Роксолана Іванівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 46.
Література
- Геращенко Виктор. Маргарита и Леший из коряги // Сегодня. — 2006. — 24 июня. — С. 8.
- Гумецька А. Роксолана Кардиналовська - науковець і мистець : [український агрохімік, скульптор] / А. Гумецька // Березіль. — Харків, 2010. — № 7-8. — C. 158-163.
- Бабіров Юрій. "Наливав чарку собі й відвідувачу, вислуховував. Обтяжливі розмови припиняв – наливав по другій" // Gazeta.ua. - 2019. 12 грудня.
Джерела
- Ружицька І.Л. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 46. — ISBN 978-966-02-6472-4.