Карзинкін Олександр Андрійович
Олекса́ндр Андрі́йович Карзи́нкін (рос. Александр Андреевич Карзинкин; * 1863, Російська імперія — † 1939, Москва, СРСР) — російський купець, нумізмат, благодійник.
Олександр Андрійович Карзинкін | |
---|---|
![]() Олександр Карзинкін (Фото із збірки В. А. Телешова). | |
Ім'я при народженні | Олександр Андрійович Карзинкін |
Народився |
1863 Російська імперія |
Помер |
1939 Москва, СРСР |
Громадянство |
![]() ![]() |
Національність | росіянин |
Діяльність | купець 1-ї гільдії, нумізмат, меценат |
Суспільний стан | Купецтво |
Титул | потомствений почесний громадянин Москви |
Конфесія | православ’я |
Батько | Карзинкін Андрій Олександрович |
Родичі | батько Андрій Олександрович Карзинкін, мати Софія Миколаївна Рибникова |
У шлюбі з | Аделаїда Джурі |
Діти | дочка Софія |
![](../I/%D0%94%D0%BE%D0%BC_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8B%D1%85-%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D1%85.JPG.webp)
Біографія
Олександр Карзинкін народився 1863 року в сім'ї купця 1-ї гільдії й мецената Андрія Олександровича Карзинкіна і Софії Миколаївни (в дівоцтві — Рибникової).
Після смерти батьків Олександр успадкував три будинки в Москві, дачу в Сокольниках та садибу в Звенигородському повіті. Дві московські адреси збереглися донині — № 4 у Столешниковому провулку, так званий чиншовий дім А. О. Карзинкіна (побудований в еклетичному стилі в 1900—1901 роках, архітектор В. В. Барков), № 18/15 на Покровському бульварі. Цей будинок з часом став відоміший як дім Телешова[1], від 1886 — одного з директорів Товариства Ярославської великої мануфактури.
Олександр Карзинкін був членом рад Московського облікового банку, Московського банку, Російської взаємної страхової спілки, Музею гігієни і санітарної техніки, Третьяковської галереї (1904—1913)[2]. Належав також до членів московського Нумізматичного товариства[3], автор низки робіт про російські середньовічні медалі.
У 1908-му він пожертвував по 25 тисяч рублів Московському міському громадському управлінню й Купецькому товариству на заснування фондів для виділення допомоги біднякам.
1914 року Карзинкін побудував і своїм коштом обладнав лікарню для 15 немовлят при Морозовській лікарні.
Завдяки Олександрові Карзинкіну споруджено в лікарні спеціальний корпус для немовлят. Це був перший у місті відділ.І найцікавіше, що в цьому ж відділі жили й годувальниці. На той час таке було можливе. [4]
За даними на 1914 рік, староста церкви Трьох Святителів на Кулішках[5].
З 1918 по 1929 рік Карзинкін працював у Державному історичному музеї старшим помічником хоронителя відділу теоретичного музеєзнавства (розділ російської нумізматики.
У 1920-му Олександра Карзинкіна заарештували за те, що на ринку продавав монети із своєї ж таки колекції[6].
У 1936 році його посадили через донос сусіда, але скоро випустили — безнадійно хворого. По трьох роках він помер.
Дружина Олександра Карзинкіна — прима балету, педагог-хореограф Великого театру Аделаїда Джурі (1872—1963). Їхня дочка Софія (1903 — ?) — бібліотекарка, бібліограф (1935—1958) Інституту світової літератури імени Максима Горького.
Твори
- Карзинкин А. А. О медалях царя Димитрия Иоанновича (Лжедимитрия I), М., 1889;
- Карзинкин А. А. Материалы по русской нумизматике, в. 1, М., 1893.
Посилання
- Купцы Карзинкины в Энциклопедии Москва[недоступне посилання з квітня 2019]
Література
- Церковная археология Москвы. Храмы и приходы Ивановской горки и Кулишек. — Под общей редакцией доктора искусствоведения Баталова А. Л. — М., 2006. (О Карзинкиных: С.454—478) — ISBN 5-91150-014-0
Примітки
- Наталья Дорожкина // Чай и другие благие дела…
- Сергей Фомин. «Картина крови», или Как Илья Репин царевича Ивана убивал. Часть 6
- В. П. Кравцов. Московскому Нумизматическому Обществу 110 лет
- Столетие Морозовской детской клинической больницы
- Православное духовенство Москвы на 1914 год. Соборы и церкви (приходские, бесприходные и кладбищенские
- О. Тишинова. Дом на Покровском бульваре // Московский журнал, май, 2004