Карлос Сааведра Ламас

Ка́рлос Сааве́дра Ла́мас (ісп. Carlos Saavedra Lamas, 1 листопада 1878, Буенос-Айрес 5 травня 1959, Буенос-Айрес) аргентинський науковець та політик, лауреат Нобелівської премії миру 1936 року («За миротворчу роль в болівійсько-парагвайському конфлікті 1935 року».) — перший латиноамериканець, що отримав подібну нагороду.

Карлос Сааведра Ламас
Carlos Saavedra Lamas
ісп. Carlos Saavedra Lamas
Карлос Сааведра Ламас
Carlos Saavedra Lamas
Ректор Університету Буенос-Айреса
17 жовтня 1941  30 липня 1943
Попередник Корольяно Альберіні
Наступник Альфредо Лабугль
Міністр зовнішніх справ Аргентини
20 лютого 1932  20 лютого 1938
Президент Агустін Педро Хусто
Попередник Адольфо Бьйой
Наступник Хосе Марія Кантіло
Міністр юстиції і народної освіти
20 серпня 1915  12 жовтня 1961
Президент Вікторіно де ла Пласа
Попередник Томас Каллен
Наступник Хосе Салінас
Депутат
1908  1915
Народився 1 листопада 1878(1878-11-01)[1][2][…]
Буенос-Айрес, Аргентина
Помер 5 травня 1959(1959-05-05)[1][2][…] (80 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
Похований Реколета
Відомий як правник, адвокат, дипломат, політик, викладач університету
Місце роботи Університет Буенос-Айреса і Національний університет Ла-Плати
Країна Аргентина
Освіта Університет Буенос-Айреса, Colegio Nacional de Buenos Airesd і Національний університет Ла-Плати
Політична партія Конкордансья
Національна автономістська партія
У шлюбі з Роса Саенс Пенья
Діти Мар'яно Сааведра Савалето
Професія Політик, дипломат, юрист
Нагороди Нобелівська премія миру (1936)

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Буенос-Айресі у родині аргентинських аристократів, навчався на юриста в Університеті Буенос-Айреса, а потім на соціолога в Національному університеті Ла-Плати, після чого отримав посаду професора в Буенос-Айресі. Його перші наукові роботи стосувалися трудового законодавства, він підкреслював важливість затвердження єдиної доктрини з цього питання.

Його політична кар'єра розпочалася в 1906 році. Починаючи з 1908 року, він двічі обирався до аргентинського парламенту, де перш за все займався міжнародними відносинами. В 1915 році він був призначений міністром судів та освіти.

На посаді міністра з 1932 по 1938 рік (протягом президентства Августина Хусто) він займався посередництвом у Чакській війні між Парагваєм та Болівією та при складенні кількох міжнародних договорів між південноамериканськими і європейськими державами. Зокрема, він домовився про Південноамериканський антивоєнний пакт, що у разі війни між країнами, що підписали його, зобов'язував решту країн створити комітети для припинення ворожнечі та здійснення дипломатичних дій проти обох країн, залучених у конфлікт, поки вони не припинять ворожнечу. Цей договір був ратифікований південноамериканськими країнами та був добре сприйнятий у Лізі Націй. В 1936 Сааведра сам служив президентом Ліги Націй.

З 1941 по 1943 він займав посаду ректора Університету Буенос-Айресу, а потім викладав у ньому до 1946 року.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.