Карлотта Патті
Карлотта Патті (італ. Carlotta Patti; Флоренція, 30 жовтня 1835 — Париж, 27 червня 1889) — італійська камерна співачка (колоратурне сопрано).
Карлотта Патті | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 30 жовтня 1835[1], 1840[2], 1836[3] або 1835 |
Місце народження | Флоренція, Італія[2][1][3] |
Дата смерті | 27 червня 1889[2][1][…] |
Місце смерті | Париж, Франція[2][1][3] |
Поховання | Цвинтар Монмартр |
Роки активності | з 1861 |
Громадянство | Королівство Італія |
Професії | співачка, оперна співачка |
Відомі учні | Jane Méreyd |
Співацький голос | сопрано |
Жанри | класична музика |
Файли у Вікісховищі |
З надзвичайної родини музикантів. Батько — тенор Сальваторе Патті (Катанія 1800 — Париж, 21 серпня 1869), мати — сопрано Катерина К'єза Барілі (іспанського походження; близько 1805 — Рим, 6 вересня 1870). Коли Карлотті Патті було десять років, піаніст з Чехії Моріс Стракош зустрів її батька і через п'ять років під час гастролей у Нью-Йорку став його агентом. У 1852 році Стракош одружився зі старшою з трьох сестер: Амалією Патті (1831—1915), а також був агентом найменшої та найвідомішої із сестер: Аделіни Патті (1843—1919). Брат, Карло (1842—1873), був скрипалем і диригентом.
Карлотта мала гарний і чіткий голос. Вивчала фортепіано з баритоном Етторе Барілі, її зведеним братом, який виявив, що її голос за якістю не поступається голосу Аделіни. Батьки доручили її опіці композитора і диригента Емануеле Муціо (1821—1890), учню Джузеппе Верді.
Дебютувала у Нью-Йорку в 1862 з Люсією ді Ламмермур Гаетано Доніцетті, а наступного року співала у Королівському оперному театрі в Лондоні.
Карлотта Патті вийшла заміж за бельгійського віолончеліста Ернеста Демунка 3 вересня 1879 року. Вони поховані разом у Парижі, на кладовищі Монмартр.
Примітки
- R. H. L. Patti, Carlotta // Dictionary of National Biography / L. Stephen, S. Lee — London: Smith, Elder & Co., 1885. — Vol. 44. — P. 56.
- Г. Риман Патти // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 996–997.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карлотта Патті
- Патті Карлотта // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 112-113