Гаетано Доніцетті

Доменіко Ґаетано Марія Доніцетті (італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti; 29 листопада 1797, 8 квітня 1848) італійський композитор.

Гаетано Доніцетті
італ. Gaetano Donizetti
Ім'я при народженні італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti
Народився 29 листопада 1797(1797-11-29)[1][2][…]
Бергамо, Ломбардія[3][4][5]
Помер 8 квітня 1848(1848-04-08)[1][6][…] (50 років)
Бергамо, Ломбардія, Ломбардо-Венеціанське королівство, Австрійська імперія[3][7][5]
·сифіліс[8]
Поховання Grave of Gaetano Donizettid[8] і Santa Maria Maggiored[8]
Країна  Ломбардо-Венеціанське королівство
Діяльність композитор
Alma mater Conservatorio Giovanni Battista Martinid
Вчителі Симон Маріус і Станіслао Маттеї
Відомі учні Michele Puccinid
Знання мов італійська[1]
Жанр опера, Меса і Кантата
Magnum opus Любовний напій, Лючія ді Ламмермур, Дон Паскуале, Дочка полкуd і Марія Стюарт
Посада капельмейстер
Брати, сестри Джузеппе Доніцетті
У шлюбі з Virginia Vassellid[8]
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0006044
Ґаетано Доніцетті, портрет роботи Джузеппе Ріллозі

Біографія

Народився в Бергамо, Ломбардія у бідній сім'ї, є молодшим братом Джузеппе Доніцетті. З 9 років вчився у Благодійній музичній школі Симона Майра. Перші його опери «Енріко, граф Бургундський» і «Ливонський тесляр» (1819), — були добре прийняті венеціанською публікою, однак широку популярність він здобув 1831 року після установки в Мілані опери «Анна Болейн».

Доніцетті був надзвичайно плідним композитором. Його творча спадщина охоплює близько 75 опер, 16 симфоній, 19 струнних квартетів, 193 пісні, 45 дуетів, 3 ораторії, 28 кантат, інструментальні концерти сонати та інші твори.

Основні опери (див. Опери Гаетано Доніцетті)


  • «Навіженство» (Una Follia) , 1818
  • «Бідні мандрівні віртуози» (I piccoli virtuosi ambulanti) , 1819
  • «Петро Великий, цар російський, або Ливонський тесляр» (Pietro il grande Czar delle Russie о II Falegname di Livonia) , 1819
  • «Гувернер в скруті» (L'ajo nell'imbarazzo) ' ', 1824
  • «Театральні зручності і незручності» (Le convenienze ed inconvenienze teatrali) , 1827
  • «Анна Болейн» (Anna Bolena) , 1830
  • «Любовний напій» (L'elisir d'amore) , 1832
  • «Лукреція Борджіа» (Lucrezia Borgia) , 1833. Лібрето на основі однойменної п'єси Віктора Гюго
  • «Марія Стюарт» (Maria Stuarda) , 1834. лібрето на основі однойменної п'єси Шиллера
  • «Лючія ді Ламмермур» (Lucia di Lammermoor) , 1835. Лібрето на основі роману Вальтера Скотта «Ламмемурська наречена». Одна з провідних опер бельканто.
  • «Велізарій» (Belisario) , 1836.
  • «Дзвіночок» (Il campanello або Il campanello di notte) , 1836
  • «Роберто Девере» (Roberto Devereux) , 1837. За трагедії Франсуа Ансель «Єлизавета Англійська».
  • «Полієвкт» (Poliuto), 1838. За однойменною трагедією Корнеля
  • «Марія ді Руденц» (Maria de Rudenz) , 1838
  • «Дочка полку» (La fille du régiment) , 1840
  • «Мученики» (Les martyrs) , 1840. По"Полієвкта", 1840
  • «Фаворитка» (La favorite) , 1840. За більш ранньою власною оперою «L'ange de Nisida».
  • «Марія Паділья» (Maria Padilla) , 1841. За трагедією Франсуа Анселя
  • «Лінда ді Шамуні»[9] (Linda di Chamounix) , 1842
  • «Дон Паскуале» (Don Pasquale) , 1843
  • «Марія ді Роган» (Maria di Rohan) , 1843
  • Катерина Корнаро
  • «Дон Себастьян Португальський» (Dom Sébastien) , 1843. Лібрето Ежена Скріба по п'єсі П.-А. Фуше

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела та література

  • Доніцетті / УРЕ
  • «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті i вокальна реформа 30-40-х років століття / О. Г. Стахевич // Культура України. Вип. 5. , 1999. — С. 63-70.
  • Гаэтано Доницетти / Д. Донати-Петтени; пер. с итал. — Л. : Музыка, 1980. — 192 с.
  • Гаэтано Доницетти: [биография] / А. Фраккароли ; пер. с итал. И. Константиновой ; Библиотека Академии молодых певцов Мариинского театра. — Санкт-Петербург: Сад искусств, 2003. — 334 с. : ил., портр. — (Волшебный мир музыки). — Библиогр.: с. 329—331. — ISBN 5-94921-001-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.