Карл II (герцог Бурбон)

Карл II (фр. Charles II de Bourbon; 1434 — 13 вересня 1488) — церковний і державний діяч, дипломат Французького королівства, герцог Бурбон і герцог Оверні, кардинал.

Карл II
фр. Charles II de Bourbon
Народився 1434
Мулен
Помер 13 вересня 1488
Ліон, Королівство Франція
Країна  Франція
Діяльність католицький священник
Знання мов французька
Титул Герцог
Посада католицький архієпископd, Кардинал[1] і Апостольський адміністратор
Конфесія католицька церква[1]
Рід Бурбони
Батько Карл I
Мати Agnes of Burgundyd
Брати, сестри Isabella of Bourbond, Catharine of Bourbond, Marie de Bourbond, Marguerite de Bourbond, Louis de Bourbon-Roussillond, Louis de Bourbon, Bishop of Lièged, Jacques de Bourbond, Жан II (герцог Бурбон)[2] і П'єр II (герцог Бурбон)[2]

Життєпис

Походив з роду Бурбонів. Третій син Карла I, герцога Бурбон і Оверні, та Агнес (доньки Жана I, герцога Бургундії). Народився 1434 року в замку Мулен. Замолоду йому була визначена церковна кар'єра. 1443 року призначається каноніком Ліону, а 1444 року — Ліонським архієпископом. Отримав підтвердження свого обрання від папи римського Євгенія IV в 1446 році. Через молодий вік Карла архієпископством до 1466 року фактично керували Жан Ролен, єпископ Отенський, Дю Гуе, єпископ Орлеанський, Жан III де Бурбон, єпископ Пюї.

Сам Карл проводив більше часу при королівському дворі. Стає прихильником короля Людовика XI. Останній 1464 року призначив Карла де Бурбона разом з Теобальдом де Люксембургом, єпископом Мена, посланцями до новообраного папи римського Павла II. По поверненню призначається королівським радником. 1468 року домовлявся з Карлом, герцогом Бургундії, про звільнення короля Людовика XI, якого перед тим було арештовано бургундцями.

1470 року супроводжував короля під час облоги Льєжа. Потім був одним з хрещених дофіна Карла. 1472 року призначається папським легатом в Авіньйоні (до 1476 року). 1475 року брав участь в укладанні договору в Пікіньї з англійським королем Едуардом IV. 1476 року призначається головою королівської ради. 1476 року отримав від папи римського Сікста IV посаду адміністратора Клермонської єпархії та сан кардинала. 1477 року супроводжував короля в кампанії з приєднання Пікардії (стало можливим після загибелі Карла Бургундського).

1480 року стає абатом монастиря Л'Іль Барб. 1486 року здобув права на прибутки пріоратства Нотр-Дам де Ла-Шарі-сюр-Луара. У квітні 1488 року після смерті старшого брата Жана II успадкував герцогства Бурбонське і Овернське. Втім через 2 тижні його брат П'єр де Боже зі своєю дружиною Ганною, регентшею Франції, змусили Карла зректися прав на герцогства. У вересні того ж року Карл де Бурбон загинув під час руйнації будинку в Ліоні.

Родина
  • донька Габріела, дружина Жильбера де Шантело, сеньйора Ла-Шейса

Джерела
  • Wadsworth, James B. (1962). Lyons, 1473—1503: the beginnings of cosmopolitanism. Mediaeval Academy of America. ISBN 978-0915651740.
  • Bernard Berthod, Jacqueline Boucher, Bruno Galland, Régis Ladous et André Pelletier, Archevêques de Lyon, Lyon, Éditions lyonnaises d'art et d'histoire, 2012, 191 p. (ISBN 978-2-84147-228-4, notice BnF no FRBNF43719523)
  1. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  2. Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.