Карл IV Анжуйський

Карл IV (фр. Charles IV; бл. 1446 — 10 грудня 1481) — герцог Анжу (як Карл IV), граф Провансу і Форкальк'є (як Карл III) в 1480—1481 роках, граф Мен і Гіз (як Карл V) в 1473—1481 роках.

Карл IV Анжуйський
фр. Charles V d'Anjou
[[Файл:|150px|]]
Король Неаполя
1480 — 1481
Попередник: Рене I
Наступник: Людовік
Король Сицилії
1480 — 1481
Попередник: Рене I
Наступник: Людовік
Король Єрусалиму
1480 — 1481
Попередник: Рене I
Наступник: Людовік
Король Угорщини
1480 — 1481
Попередник: Рене I
Наступник: Людовік
 
Народження: 1446[1][2]
невідомо
Смерть: 10 грудня 1481[3]
Марсель, Франція[3]
Країна: Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Валуа
Батько: Charles IV, Count of Mained[3][4]
Мати: Isabel of Luxembourgd[3][4]
Шлюб: Jeanne of Lorrained[3] і Jeanne of Lorrained

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Представник династії Анжу-Валуа. Син Карла IV, графа Мена, Мортена і Гіх, та Ізабелли Люксембург-Сен-Поль. Народився близько 1446 року. Маючи слабке здоров'я та посередній характер, він не брав участі у військових кампаніях та лицарських турнірах.

1472 року після смерті батька успадкував родинні графства. У 1474 році одружився зі своєю стриєчною сестрою Жанною Лотаринзькою. Шлюб був бездітний.

1480 року після смерті вуйка Рене I, графа Провансу і герцога Анжу, завдяки тиску французького короля Людовика XI успадкував Анжу, Прованс та Форкальк'є. Втім вже 1481 року Карл помер, а його володіння (окрім графства Гіз) захопив король Франції.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #128971487 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  3. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families — P. http://fmg.ac/Projects/MedLands/ANJOU,%20MAINE.htm.
  4. Lundy D. R. The Peerage

Джерела
  • Potter, David (1995). A History of France, 1460—1560: The Emergence of a Nation State. St. Martin's Press.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.