Карой Пап

Закінчив середню школу в Лютеранській реформатській середній школі в Надькереш, а університет — в Університеті Клуж-Напоки, де в 1894 році став доктором гуманітарних наук. Двічі вигравав університетську нагороду за свою літературну дисертацію. У 1894—1895 рр. був заступником викладача в Торговій академії в Клуж-Напоці; наступного року, будучи викладачем-практиком, викладав у гімназії Будапештського учительського інституту, виступаючи надзвичайним студентом для лекцій з естетики, літератури та історії мистецтва в університеті. Потім він поїхав за державну стипендію на два роки навчатися за кордон до Італії та Німеччини, куди згодом потрапив кілька разів.

З 1909 року викладав в Академії мистецтв у Дебрецені. У 1914—1942 рр. — професор історії літератури в Дебреценському університеті, у 1916—1917 рр. —  декан факультету мистецтв, а в 1924—1925 рр. — ректор університету. Також очолював Національний інститут підготовки вчителів середньої школи та гурток Csokonai в Дебрецені.

Написав важливу главу в історії народної акторської майстерності, опублікувавши книгу про життя та творчість Еде Тота. Редагував рукописні роботи Яноша Арані та Іштвана Горвата, які залишились у рукописі. У своїх ретельно написаних дослідженнях він виявляється інтелектуальним спадкоємцем Жолта Беоті.[1]

• Tóth Ede élete és művei (Kolozsvár, 1894)
• Irodalomtörténeti vonatkozások Kölcsey leveleiben (Debrecen, 1911)
• Arany János magyar irodalomtörténete (Budapest, 1911)
• Arany János-emlékkönyv szerk. (Budapest, 1932-34)
• Horvát István magyar irodalomtörténete (Budapest, 1934).

• A magyar társadalom lexikonja. Mtdaportal.extra.hu. 1930. Процитовано 6 серпня 2014. (угор.)
• Pintér Jenő: A magyar irodalom története: tudományos rendszerezés Budapest, 1930–1941; 8. kötet. A közérdekű irodalom / Az irodalomtörténet és kritika c. alfejezet. (CD-ROM: Arcanum Kiadó) (угор.)