Карташевські (нащадки Івана Карташевського)

Нащадки польського вихідця Івана Карташевського, виїхавшого в Малоросію та бувшого протопопом в Полтаві. Його син Яким був військовим товаришем (1720).

Рід Карташевських внесений в I, II і III частини родоводу книги Оренбурзької, Полтавської, Харківської та Чернігівської губерній.

Згідно деяких джерел даний рід міг бути спорідненим з іншими малоросійськими Карташевськими та слобожанськими Кардашевськими[1].

Григорій Карташевський в службу вступив в 1791 році і походячи чинами 1826 наданий дійсного статського радника, а 1831 рік березень 17-го дня Всемилостивий наданий на дворянське гідність дипломом і гербом, з яких копія зберігається в Герольдії.

Щит розділений на чотири частини. У першій в блакитному полі зображений золотий хрест. У другій в червоному полі срібні місяць і під неї підкова, шипами вниз звернена. У третій в правому зеленому полі срібний улій і над оним дві летящі бджоли. У четвертому в лівому золотому полі кадуцеїв жезл і навколо його обвившивсі дві змії.

Щит увінчаний звичайними дворянськими шоломом і короною з трьома на оной строусовимі пір'ям. Намет на щиті блакитного і червоний, підкладений золотом.

• Карташевський, Григорій Іванович (1777 —1840) — педагог, сенатор, попечитель Білоруської учбової округи.
• Карташевський, Микола Григорович (? —1880) — генерал-лейтенант, учасник Оборони Севастополя.

• Карташевские // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)