Карін Герінг

Карін Акселіна Хільда Герінг (нім. Carin Axelina Hulda Göring; при народженні Фок (Fock), у першому шлюбі фон Канцов (von Kantzov); 21 жовтня 1888, Стокгольм, Швеція — 17 жовтня 1931, Стокгольм) — перша дружина Германа Герінга.

Карін Герінг
нім. Carin Göring
Карінг Герінг, 1927
Ім'я при народженні швед. Carin Axelina Hulda Fock
Народилася 21 жовтня 1888(1888-10-21)[1][2]
Svea livgardes church parishd, Швеція[2]
Померла 17 жовтня 1931(1931-10-17)[1][3] (42 роки)
Стокгольм, Швеція
·серцевий напад
Поховання Lovö Kyrka, Lovön, Швеція
Країна  Швеція
Знання мов шведська[4]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько барон Карл Фок
Мати Хальдайн Фок
Брати, сестри Fanny von Wilamowitz-Moellendorffd і Mary von Rosend
У шлюбі з

Нільс фон Канцов (1910—1922)

Герман Герінг (1923—1931)
Діти Томас фон Канцов

Життєпис

Карін народилася 21 жовтня 1888 року у Стокгольмі. Її батько барон Карл Александр Фок — полковник, командир полку емігрував з родиною до Швеції з Вестфалії. Мати Карін — Хальдайн Фок (до заміжжя Біміш) походила з ірландської родини. Карін була четвертою дитиною у сім'ї з п'яти дітей. У неї було четверо сестер: Фанні, Мері, Ельза та Лілі. Мері була одружена з графом Еріком фон Роузеном, який був членом націонал-соціалістичної партії у Швеції.

В 1910 році Карін вийшла заміж за шведського офіцера та графа Нільса фон Канцова. Їх єдиний син Томас фон Канцов народився в 1913 році.

В 1920 році Карін гостювала в замку Рокельстад, що належав її сестрі Мері. Там вона познайомилася з Германом Герінгом, який тоді працював пілотом у компанії Svenska Lufttrafik і доправив до замку зятя Карін графа Еріка фон Роузена. Між нею і Герінгом зав'язалися романтичні стосунки. Через декілька місяців Герінг приїхав з Карін до Мюнхена і представив її своїй матері. Його мати засуджувала стосунки з заміжньою жінкою і вимагала від сина їх розірвання, хоча сама раніше знаходилася в любовному трикутнику.[5]

Стосунки між Карін та Герінгом не припинялись і в грудні 1922 року вона розлучилася з чоловіком Нільсом фон Канцовом. Вже через місяць 3 січня 1923 року Карін вийшла заміж за Германа Герінга. Її син Томас залишився у Швеції. Спочатку подружжя Герінгів проживало у Мюнхені. Карін стала членом націонал-соціалістичної робочої партії.[6] Після отримання Герінгом поранення під час «Пивного путчу», вона перевезла його до Австрії, а пізніше до Італії. Після того, як Герінгів оголосили в міжнарожний розшук, вони переїхали до Швеції. Лікування ран, які Герінг отримав під час путчу зробило його залежним від морфіну. В Швеції за підтримки батька Карін, він проходив лікування від наркотичної залежності.[7]

В 1928 році Герінг очолив виборчий список НСДАП. Карін повернулась з Швеції до Берліну і занурилась у світське життя з чоловіком. Уже тоді вона серйозно хворіла.

Карін мала слабке здоров'я і тривалий час страждала від туберкульозу. Її мати померла 25 вересня 1931 року. Для дружини Герінга це стало шоком і значно погіршило її здоров'я. Хоча її стан не дозволяв подоружувати, Карін все ж вирішила поїхати на похорон матері.[8] Наступного дня у неї стався серцевий напад у Стокгольмі, який призвів до смерті. Її поховали у Швеції. Після нібито декількох актів вандалізму, які були скоєні на могилі Карін, Герінг перевіз її прах у мавзолей, що знаходився у його маєтку Карінхал.[8][9]

Після смерті Карін, старша сестра Фанні випустила мемуари про неї, що стали бестселером у Німеччині.

В 1945 році Герінг наказав знищити Карінхал разом з мавзолеєм, щоб уникнути його окупації Червоною армією. Решки Карін були перед цим перезахоронені у лісі. В 1991 році їх було знайдено, кремовано в Берліні та переправлено до Швеції для захоронення на їх початковому місці. [10]

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. Svea livgardes församlings kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0005E/C/5 (1875-1894), bildid: 00025815_00070
  3. Lundy D. R. The Peerage
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Hermann Göring and Carin Göring. Rockelstad Castle. 2009. Процитовано 13 квітня 2012.
  6. Find a Grave: Carin Göring[недоступне посилання з серпня 2019]
  7. Biography of Carin Goering with WWII-dated inscription and signature by Nazi Reichmarshal Hermann Goering. History In Ink. 2012. Процитовано 13 квітня 2012.
  8. Joseph Howard Tyson (21 вересня 2010). The Surreal Reich. iUniverse. с. 295. ISBN 978-1-4502-4019-2. Процитовано 16 вересня 2012.
  9. Riccini, Elisabeth Braw (14 лютого 2002). Carin Göring – Nazitysklands svenska ikon. Populär Historia (швед.). Процитовано 13 квітня 2012.
  10. Koffmar, Linda (21 грудня 2012). Carin Göring’s remains identified by researchers at Uppsala University. Uppsala Universitet. Uppsula University. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 4 січня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.