Катакомби Прісцилли
Катакомби Прісцилли (італ. Catacombe di Priscilla) — християнські та язичницькі підземні поховання II—IV століть у Римі, що утворюють два поверхи.
Катакомби Прісцилли лат. Coemeterium Priscillae[1] | |
---|---|
Фреска «Добрий пастор»
| |
41°55′46″ пн. ш. 12°30′31″ сх. д. | |
Країна | Італія[2] |
Розташування | Рим[2] |
Тип |
місце розкопок[2] цвинтар[2] і Катакомби[2] |
Матеріал | Вулканічний туф |
Стиль | Ранньохристиянське мистецтво і архітектураd |
Катакомби Прісцилли Катакомби Прісцилли (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Ці катакомби виникли в місці поховань римської сім'ї консула Акіли Глабрія. У I столітті н. е. ця родина володіла цими землями. Одна з представниць цієї родини, Прісцилла була страчена за наказом імператора Доміціана. У грецькій капелі (італ. Capella Greca), названої так за виявленими написами на грецькій мові, зображено сцену бенкету (алегорія Євхаристії). У цій капелі збереглися зразки раннього християнського мистецтва, у тому числі найдавніше зображення Діви Марії з немовлям на руках і пророком (фігура ліворуч — Ісая або Валаам), що датується II століттям. В одній руці у нього книга, іншою рукою він показує на зірку.
Тут також зустрічаються зображення Ноя з голубом, три хлопці-підлітки в вогнені печі, жертва Авраама, Йона, Сусанна, Лазар. У цих катакомбах були поховані сім пап (у тому числі святий Сільвестр I) і багато християнських мучеників.
Фреска «Добрий пастир»
Зображено чоловіка, що тримає на плечах вівцю, перед ним стоять вівця й коза. За чоловіком — дерева, на яких сидять птахи.
Це зображення трактують як ілюстрацію притчі Христа про доброго пастиря, що радіє врятуванню загубленої вівці (Лк. 15:3-7), що була актуальною для прозелітів — вони поступово складали більшість християнської церкви.
Коза й вівця — притча про Страшний суд, коли Суддя покладе межу між добрими і злими, подібно як пастир відділяє овець від козлів (Мт. 25:31-46).
Дерева — зображення Христової науки про непомітне, але швидке зростання Божого Царства (Мт. 13:31-32), або символічне зображення райського саду.[3]
Див. також
Примітки
- http://www.catacombepriscilla.com/visita_catacomba.html
- Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. — Львів: Свічадо, 2002 с.49-50