Катастрофа MD-83 поблизу Анакапи

Катастрофа MD-83 поблизу Анакапи — велика авіаційна катастрофа, що сталася в понеділок 31 січня 2000 року. Авіалайнер McDonnell Douglas MD-83 авіакомпанії Alaska Airlines здійснював плановий рейс AS261 за маршрутом Пуерто-ВальяртаСан-ФранцискоСіетл, але на підльоті до Сан-Франциско впав у воду за 4,5 км від узбережжя острова Анакапа (Каліфорнія) через відмову механізму перестановки стабілізатора. Загинули всі 88 осіб, хто перебував на його борту, — 83 пасажири і 5 членів екіпажу.

Катастрофа MD-83 поблизу Анакапи
Загальні відомості

 Катастрофа MD-83 поблизу Анакапи у Вікісховищі

Літак

McDonnell Douglas MD-83 (реєстраційний номер N963AS, заводський 53077, серійний 1995) випущено 1992 року (перший політ здійснив 11 квітня). 27 травня того ж року передано авіакомпанії Alaska Airlines. Оснащений двома турбореактивними двигунами Pratt & Whitney JT9D-219. На день катастрофи здійснив 14 315 циклів «зліт-посадка» і налітав 26 584 годин[1][2].

Екіпаж і пасажири

Літаком керував дуже досвідчений екіпаж, склад якого був таким:

  • Командир повітряного судна (КПС) — 53-річний Едвард Томпсон (англ. Edward Thompson). Дуже досвідчений пілот, пропрацював в авіакомпанії Alaska Airlines 18 років і 5 місяців (з 16 серпня 1982 року). Керував літаком McDonnell Douglas DC-9. Налітав понад 17 750 годин, понад 4150 з них на McDonnell Douglas MD-83.
  • Другий пілот — 57-річний Вільям Танскі (англ. William Tansky). Дуже досвідчений пілот, пропрацював в авіакомпанії Alaska Airlines 15 років і 6 місяців (з 17 липня 1985 року). Керував літаками Douglas DC-6 і Douglas DC-7. Налітав понад 8140 годин, понад 8060 з них на McDonnell Douglas MD-83.

В салоні літака працювали троє бортпровідників:

  • Еллісон Шенкс (англ. Allison Shanks), 33 роки. В Alaska Airlines від 1989 року.
  • Крейг Пуланко (англ. Craig Pulanco), 30 років. В Alaska Airlines від 1997 року.
  • Крістін Міллс (англ. Kristin Mills), 26 років. В Alaska Airlines від травня 1999 року.
Громадянство Пасажири Екіпаж Всього
 США 81 5 86
 Мексика 1 0 1
 Велика Британія 1 0 1
Всього: 83 5 88

Всього на борту літака знаходилися 88 осіб — 83 пасажири і 5 членів екіпажу.

Хронологія подій

Схема польоту рейсу 261

Рейс AS 261 вилетів з Пуерто-Вальярти о 13:37 PST і невдовзі зайняв ешелон FL310 (9450 метрів).

О 15:49, перебуваючи в районі Лос-Анджелеса, пілоти повідомили диспетчеру про проблеми, пов'язані з горизонтальним оперенням. Ні авіадиспетчер, ні екіпаж не могли зрозуміти причину відмови; неодноразові спроби пілотів виправити неполадки не мали успіху. Також пілоти кілька разів обговорювали з диспетчером питання: аварійно сідати в Лос-Анджелесі чи продовжувати летіти до Сан-Франциско; при цьому диспетчер наполягав летіти до Сан-Франциско.

О 16:09, перебуваючи над океаном, літак несподівано увійшов у пікірування, знизившись з 9450 метрів до 7000-7300 метрів (пікірування тривало 1 хвилину 20 секунд). Пілотам вдалося вирівняти лайнер на висоті 7400 метрів, після чого вони прийняли рішення йти на вимушену посадку в аеропорту Лос-Анджелеса; диспетчер Лос-Анджелеса дав рейсу 261 дозвіл на посадку.

О 16:19, під час спроб екіпажу оцінити можливості керування літаком та підготовки до посадки в Лос-Анджелесі, лайнер другий раз увійшов у пікірування. Пілоти спробували виправити становище, виконавши «напівбочку» на висоті 5500 метрів (перекинувши літак шасі вгору), але рейс AS 261 продовжив знижуватись у перекинутому положенні та о 16:21 PST, не виходячи з пікірування, врізався у воду за 4,5 км від узбережжя острова Анакапа біля берегів Каліфорнії і повністю зруйнувався. Всі 88 осіб на його борту загинули[3].

Підняття уламків

За допомогою Військово-морського флоту США з дна Тихого океану було піднято близько 85 % уламків літака, зокрема хвостова частина фюзеляжу, крило і бортовий самописець.

Розслідування

Гвинтовий механізм перестановки стабілізатора (гвинт з витками внутрішньої різьби гайки, що залишились на ньому) борта N963AS

Розслідуванням причин катастрофи рейсу AS 261 зайнялася Національна рада з безпеки на транспорті (NTSB).

Остаточний звіт розслідування опубліковано 30 грудня 2002 року.

Згідно зі звітом, причиною катастрофи стала недостатня кількість мастила у гвинтовому механізмі, що змінює кут установки стабілізатора, що призвело до підвищеного зносу бронзової гайки цього механізму, її поломки і, як наслідок, відведенням стабілізатора і втратою керування. Остання заміна мастила перед катастрофою проводилася у вересні 1999 року.

Розслідування також з'ясувало, що авіакомпанія Alaska Airlines збільшила інтервал між плановими оглядами своїх авіалайнерів. Це істотно підвищило ймовірність того, що факт зносу деталей залишиться непоміченим.

Наслідки катастрофи

Авіакомпанія Alaska Airlines на знак поваги до пасажирів і екіпажу рейсу 261 змінила номер рейсу AS 261 на AS 203, маршрут рейсу став Пуерто-Вальярта—Сіетл і по ньому літає Boeing 737.

В культурі

  • Катастрофа рейсу 261 показана в 1 сезоні канадського документального телесеріалу Розслідування авіакатастроф у серії Піке над океаном.
  • У фільмі «Екіпаж» (США, 2012, режисер Роберт Земекіс) причиною аварії літака MD-80 теж послужила несправність валу управління кермом висоти, але командир, виконавши «напівбочку», зміг здійснити аварійну посадку.

Див. також

  • Катастрофа Як-42 під Наровлею — схожа за обставинами

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.