Каїрський метрополітен

Каїрський метрополітен — мережа ліній метрополітену у Великому Каїрі (Єгипет). Це була перша з трьох повноцінних мереж метро в Африці та перша в арабському світі, яка була побудована. [4][5] Було відкрито в 1987 році, черга лінії 1 від Гельвана до площі Рамзес завдовжки 29 км [6] Станом на 2013 рік метро перевозило майже 4 мільйони пасажирів на день. [1] Станом на серпень 2020 року у Каїрському метрополітені є 74 станції[3], мережа має у своєму складі 3 - станції пересадки, загальною довжина мережі 89,4 км.

Каїрський метрополітен
Опис
Країна Єгипет
Місто Каїр
Дата відкриття 27 вересня 1987
Щоденний пасажиропотік 3,6 млн[1]
Річний пасажиропотік 700 млн ос.[2]
Сайт cairometro.gov.eg/HomePage.aspx
Маршрутна мережа
Кількість ліній 3
Кількість станцій 74[3]
Довжина мережі 87 км
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Схема маршрутів

 Каїрський метрополітен у Вікісховищі
Каїрський метрополітен
Станція Мар Гиргиз (Лінія 1)

Ширина колії — (1435 мм).[3]

Характеристики

У метрополітені використовується стандартна колія (1435 мм). Мережа використовується різний тип живлення потягів: потяги на Лінії 1 живляться від повітряної контактної мережі, ліній 2 та 3 від третьої рейки. Ціна квитка в єгипетських фунтах становить 1.00 на кожну поїздку (станом на липень 2006 — 0,14 Євро або 0,18 доларів США), незалежно від відстані. У каїрському метро кожні два першого вагона — тільки для жінок. Це продовжується до раннього вечора, і призначено для жінок, які не хочуть їздити з чоловіками в одному вагоні. Але жінки можуть вільно користуватися і всіма іншими вагонами. Цей принцип поділу також використовується в Дубайському метро, відкритому 9 вересня 2009.

Мережа
Лінія Кінцеві
станції		 Відкриття Останнє
розширення		 Довжина Стації
 1  Гельван – Ель-Марг[7] 1987 1999 44.3 km[6] 35[7][8]
 2  Шубра-ель-Хейма – Ель-Муніб[7] 1996 2005 21.6 km[9][10] 20[7][8]
 3  Аттаба – Адлі-Монсур 2012 2020 19.5 km[11] 19[11]
Разом: 85.4 km[11] 74[7][Note 1]

Лінія 1 (Гельван — Ель-Марг)

Лінія 1 (араб. الخط الأول‎) (Гельван араб. حلوان‎ — Ель-Марг араб. المرج‎) (червона лінія) була відкрита в 1987, після сполучення двох вже існуючих наземних ліній з невеликою підземною дільницею, прокладеною під міським центром. Протяжність лінії 44.3 км, з яких тільки 3 споруджені під землею. На лінії працюють 35 станції. Пасажиромісткість становить 60000 осіб на годину. Іноді лінію називають «французькою». Лінія прямує від індустріального району Гельван на півдні до Ель-Марг на півночі. Лінію будували в три етапи:

  • Перший: (Гельван/Рамзес-філд): 29 км, відкриття дільниці 27 вересня 1987.
  • Другий: (Рамзес-філд/Ель-Марг): 14 км, відкриття 5 квітня 1989 року.
  • Третій: Північне продовження лінії 1: 1,3 км, відкриття у травні 1999 року.

Лінія 2 (Шубра-ель-Хейма – Ель-Муніб)

Каїрська мережа метро була значно розширена в середині 1990-х із завершенням будівництва 2 (жовтої) лінії, що прямує з Шубри до Каїрського університету. Протяжність становить 19 км із 18 станціями на них. Іноді лінію називають «японською лінією». Це перша лінія метро, що перетнула Ніл. Друга лінія була відкрита в чотири етапи з 1996 до 2000 року і була в кінцевому підсумку досягла Гізи. Це здебільшого підземний тунель за винятком двох дільниць: короткої секції на півночі, що закінчується близько Шубри, яка прокладена естакадою, і дільниці на самому півдні, який є прикладом відкритого способу будівництва підземних споруд. Головна відмінність між першою і другою лінією — це те, що в першому використовується контактна мережа, в той час як у другій — контактна рейка. Лінія була побудована в чотири етапи:

  • Перший: (Шубра-ель-Хейма/Рамзес-філд): 8 км, дільниця відкрита в 1996.
  • Другий: (Рамзес-філд/Аль-Тахрір): 3 км, відкриття в 1997.
  • Третій: (Аль-Тахрір/Каїрський університет у Болаці): 5,5 км, відкриття в 1999.
  • Четвертий: (Каїрський університет/Аль-Омранія в Гізі): 2,7 км, відкриття в 2000.

Лінія 3 (Аттаба – Адлі-Монсур)

Лінія 3 (зелена) на початок 2020-х прямує від Аттаби до клубу Адлі-Монсур, і триває будівництво решти лінії на північний захід від Великого Каїру. За планом лінія має сполучити міжнародний аеропорт Каїра з Каїрським університетом та Імбаби. Лінія прямує під Нілом, як і лінія 2. Загальна довжина лінії має скласти 50 км, і має реалізовуватися у три фази: [12]

  • 21 лютого 2012: відкрита початкова дільниця «Аттаба» — «Аббасія», 5 станцій та 4,3 км.[13]
  • 7 травня 2014: розширення лінії на 4 станції, дільниця «Аббасія» — «Аль-Ахрам» завдовжки 7,7 км[14][15]
  • 15 червня 2019: розширення лінії від Аль-Ахрама до клубу Ель-Шамс (за винятком станції Площа Геліополіс).[16]

Перспективи

Запропоновані проекти ще чотирьох ліній. Мета — зменшити хронічну перевантаженість каїрських доріг. Реалізація цих проектів відкладена на віддалену перспективу.

  • Лінія 3 — Планується розвиток лінії, лінія буде протягнута з північного заходу Великого Каїру (від Імбаби) до Каїрського Міжнародного Аеропорту на північному сході, пройде через два рукави Нілу. Повна довжина дорівнюватиме приблизно 30 км, більша частина з яких — підземний тунель.
  • Лінія 4 — Повна довжина складе 24 км, більша частина з яких також — підземний тунель. Лінія перетне два рукави Нілу. Пройде з північного заходу від Аль-Ахрам до Наср Сіті на сході.
  • Лінія 5 — Це лінія-півколо, яка з'єднає гілки 1-4 і матиме довжину 20 км. Заплановано повністю як підземний тунель.
  • Лінія 6 — Ця лінія простягнеться з півночі на південь і матиме довжину 19 км, більша частина якої за проектом — підземний тунель. Проте здійснення проекту буде залежати від доступних коштів у бюджеті.

Див. також

Примітки
  1. Sood, Suemedha (15 березня 2013). Subway systems by the numbers. BBC. Процитовано 28 липня 2014.
  3. Cairo. metrobits.org. 28 серпня 2020. Процитовано 30 березня 2021.
  4. Cairo Metro, Egypt. Railway-Technology.com. Kable. Процитовано 26 червня 2014.
  5. Cairo. UrbanRail.Net. Процитовано 26 червня 2014.
  6. First Line Working. Cairo Metro, Inc. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 27 червня 2014.
  7. Metro lines. Cairo Metro, Inc. Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
  8. FAQ. Cairo Metro, Inc. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
  9. Line 2. National Authority for Tunnels. Процитовано 28 червня 2014.
  10. El-Nahhas, Fathalla M. (2006). Tunnelling and Supported Deep Excavations in the Greater Cairo (pdf). Int. Symposium on Utilization of Underground Space in Urban Areas: 5. Процитовано 28 червня 2014.
  11. Line 3. railway-news. Процитовано 24 серпня 2020.
  12. Abeer Saady (May–June 2007). Cairo's Metro Gets Bigger & Better. German-Arab chamber of industry and commerce. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 27 жовтня 2008. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  13. VINCI : Opening of Phase 1 of Line 3 of the Cairo metro. 4-traders.com. Surperformance. 22 лютого 2012. Процитовано 27 червня 2014.
  14. New Abbasiya-Heliopolis metro line opens in Cairo. Ahram Online. 7 травня 2014. Процитовано 3 червня 2014.
  15. Cairo metro Line 3 extension opens. Railway Gazette International. 8 травня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
  16. Egypt opens three new stations in the Cairo metro system ahead of 2019 AFCON

Посилання
  1. Counting transfer stations only once.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.