Квадратний сажень

Квадратний сажень (або сажінь) — стародавня одиниця виміру площі[1][2] (поземельна)[3] в Київській Русі та Російській імперії, скасований з переходом Радянського Союзу на метричну систему[4]. Міра площі, що має в довжину і ширину по одному сажню[1][5].

Квадратний сажень
Ґрунтується на сажень
В основній одиниці СІ 4,55225 ± 1,0E−5 квадратний метр
Дорівнює стандартній одиниці 4,6 квадратний метр, 4,5524 квадратний метр, 7056 Квадратний дюйм і 49 Квадратний фут
Фізична величина площа
Еквівалентний SPARQL-запит до Вікіданих wd:Q26221041 p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?source; wikibase:quantityUnit ?base]. ?item p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?target; wikibase:quantityUnit ?base]. BIND(?source / ?target as ?value)

Співвіднесення з іншими одиницями

Дорівнювала 9 квадратним аршинам, 49 квадратним футам, 2304 квадратним вершкам або 7056 квадратних дюймів[3][6][7][8]. У метричній системі квадратна сажень становить 4,55 м 2 або 1/22 ара («сотки»), якщо вважати розмір аршини рівним 71 см.

Кількість квадратних сажнів у більших одиницях площі — десятинах — залежало від того, яка саме десятина малася на увазі. Крім того, немає точних відомостей про те, як змінювався розмір сажня з плином часу. Частіше за інших використовувалася казенна десятина 80 на 30 сажнів, тобто 2400 квадратних сажнів, або 1,09 гектара[3][9]. Боярська (можновладна) десятина визначалася квадратом розміром 80 на 80 сажнів, тобто дорівнювала 6400 квадратним сажням. Десятина палацових (чорних) земель становила 80 × 40 сажнів і дорівнювала, відповідно, 3200 квадратним сажням[10].

При вимірах земельних ділянок площа вказувалася в десятинах і квадратних сажнях[11]. В одній казенній чверті (чоті) містилося 1200 квадратних сажнів.

При вимірюванні площі сіножатей застосовувалася одиниця площі «копиця». В середньому на десятину суходільних покосів приходилося 10 копиць сіна, тому в одній копиці містилося 240 квадратних сажнів.

Приклад використання

" … части дачи села Никульскаго, но по мѣстному названію «Никульское-Микульское тожъ» двѣсти семьдесятъ пять десятинъ тысяча сто семьдесятъ двѣ квадратныя сажени … "[12]

Посилання

Див. також

Примітки
  1. Г. И. Спасский. Горный словарь. — Рипол Классик. — 275 с. — ISBN 9785518095519.
  2. А. А. Куратов. Метрология России и Русского Севера. — Архангельский филиал Географ. об-ва СССР, 1991-01-01. — 44 с.
  3. Коллектив авторов. Памятная книга и адрес-календарь. — Рипол Классик. — 592 с. — ISBN 9785458306102.
  4. Soviet Union Комитет по делам мер и измерительных приборов. Сто лет государственной службы мер и весов в СССР. — Гос. изд-во техн.-теорет. лит-ры, 1945-01-01. — 386 с.
  5. Nikolaĭ Aleksandrovich Rubakin. Новыя мѣры длины и вѣсовъ, введённыя въ Россіи въ 1918 году: что такое метр и другіи метрическіи мѣры. — Изд. Международного к-та Христьянских союзов молодых людей Северной Америки, 1918-01-01. — 36 с.
  6. Kratkoje rukovodstvo k meževaniju, osnovannoje na pervych četyrech dějstvijach arifmetiki. — 1844-01-01. — 108 с.
  7. Петрушевский Ф. И. Краткая европейская метрология, или Описание главных мер, весов и монет, в Европе ныне употребляемых. — Directmedia, 2013-03-17. — 108 с. — ISBN 9785445816409.
  8. Руководство для составления деловых бумаг. — Directmedia, 2014-06-30. — 2038 с. — ISBN 9785446099818.
  9. Коллектив авторов. Адрес-справочник Туркестанского края. — Рипол Классик. — 295 с. — ISBN 9785458102582.
  10. Сташевский Е. Д. Московский уезд по писцовым книгам XVI века. — Directmedia, 2013-03-14. — 243 с. — ISBN 9785446077465.
  11. Алексей Павлович Болотов. Руководство к производству хозяйственной съемки, межеванія и нивеллированія. — Тип. Штаба отдѣльнаго корпуса Внутренней стражи, 1842-01-01. — 412 с.
  12. Полное собрание законов Российской империи. Собрание третье Отделение I. От № 19505-20931 и дополнения. — Directmedia, 2013-03-15. — 1295 с. — ISBN 9785445800569.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.