Квінт Гаргілій Марціал

Про дату народження немає відомостей. Походив із заможної родини з провінції Мавретанія Кесарійська. Був заможним землевласником. Водночас обіймав посаду декуріона міста Аузія. Очолював місцеві загони, зокрема й найняті за власний рахунок. У 255 році разом з декуріоном м. Рузгунія, Елієм Пріміаном, завдав поразки повсталим племенам бакватіїв на чолі із Фараксеном. У 260 році знову очолив війська разом з Марцинієм Деціаном, які влаштували пастку бактавіїм та знищили значні сили ворогів. Проте в цій битві Квінт Гаргілій загинув.[2].

З творчості Марціала відомо лише про працю із про сільського господарства, ветеринарії та використанні лікарських рослин. Назва невідома. З нього збереглися тільки виписки, зроблені у Середньовіччя. У двох книгах — «Про овочі» і «Про фрукти» йдеться щодо лікувальних властивостей більш ніж 60 видів овочів і фруктів. Вони були видані як IV книга «Медицини» Плінія Старшого під назвою «Ліки з овочів і фруктів» (Medicinae ex oleribus et pomis). Інша виписка стосується ветеринарії і носить назву «Лікування худоби» (Curae boum).

Основним джерелом для Гаргілія Марціала був Пліній Старший, а також Педаній Діоскорід, Гален, Авл Цельс, Колумелла. Гаргілій на відміну від Плінія більш критично ставився до своїх творів. Працю Марціала використовував Рутілій Тавр Палладій.

• Les Remèdes tirés des légumes et des fruits, texte établi, traduit et commenté par B. Maire, CUF, Les Belles-Lettres, Paris, 2002 (фр.)
• John M. Riddle, «Gargilius Martialis as a medical writer» // Journal of the History of Medicine and Allied Sciences vol. 39 (1984) pp. 408—429. (англ.)