Квінт Фабій Вібулан Амбуст
Квінт Фабій Вібулан Амбуст (лат. Quintus Fabius Vibulanus Ambustus; кінець V ст. до н. е.) — політичний діяч ранньої Римської республіки, консул 423 року до н. е., військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 416 і 414 років до н. е.
| Квінт Фабій Вібулан Амбуст | |
|---|---|
| лат. Q.Fabius Q.f.M.n. Vibulanus | |
| Ім'я при народженні | Quintus Fabius Vibulanus Ambustus |
| Народився |
невідомо Стародавній Рим |
| Помер |
невідомо невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 423 року до н. е. |
| Рід | Фабії |
| Батько | Квінт Фабій Вібулан |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Марк Фабій Вібулан[1][1] і Нумерій Фабій Вібулан[1][1] |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Фабіїв. Син Квінта Фабія Вібулана, консула 467, 465, 459 років до н. е.
У 423 році до н. е. його було обрано консулом разом з Гаєм Семпронієм Атратіном. Він очолив війська, які рушили на допомогу Капуї проти вольсків та етрусків. Втім війна виявилася невдалою. Квінт Амбуст звинуватив у невдачі Гая Семпронія, на якого наклали штраф.
У 416 році до н. е. Вібулана було вперше обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Авлом Семпронієм Атратіном, Марком Папірієм Мугілланом та Спурієм Навцієм Рутілом. Завдяки зваженим діям спонукав громадян до внутрішнього миру.
У 414 році до н. е. внаслідок нових конфліктів між патриціями та плебеями, легіонерами було вбито обраного військового трибуна з консульською владою Марка Постумія Альбіна Регілленса, а інших його колег розігнано, серед яких був й Квінт Фабій Вібулан Амбуст. Щоб виправити цю ситуацію його сенат призначив інтеррексом для обрання нових консулів. Останньому вдалося вгамувати пристрасті, а потім покарати вбивць Марка Постумія Альбіна. Про подальшу долю його відомості не збереглися.
Джерела
- T. Robert S. Broughton: The Magistrates of the Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland/Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. (англ.)
- Тит Лівій, ab urbe condita, IV 37,1 (лат.)