Квінт Фабій Постумін
Квінт Фа́бій Посту́мін (лат. Quintus Fabius Postuminus; I—II століття) — політичний і державний діяч Римської імперії, консул-суффект 96 року.
Квінт Фабій Постумін | |
---|---|
Ім'я при народженні | Quintus Fabius Postuminus |
Народився | невідомо |
Помер | після 117 року |
Громадянство | Римська імперія |
Місце проживання | Рим |
Діяльність | політик, військовий діяч |
Посада | консул-суффект |
Термін | 96 рік |
Рід | Фабії |
Біографічні відомості
Походив з іспанської гілки роду Фабіїв. Наприкінці правління імператора Доміціана у 96 році Квінта Фабія було обрано консулом-суффектом. У 97 році Пліній Молодший виступив за покарання донощиків, які при Доміціані у масовому порядку здавали інших громадян Риму, що були в подальшому страчені. Однак Квінт Фабій виступив проти і не дав можливості скарати тих, хто доносив, в тому числі й Публіція Церта, завдяки якому було обвинувачено і страчено Гая Гельвідія.
За часів імператора Траяна Квінта Фабія в 101 (або 102) році було призначено легатом пропретора римської провінції Нижня Мезія. Протягом 111—112 років був проконсулом римської провінції Азія. Протягом 113—117 років виконував обов'язки префекта Риму. Подальша доля його невідома.
Джерела
- Пліній Молодший, Epistulae, IX 13,13 (лат.)
- Der Neue Pauly, Stuttgardiae 1999, T. 4, c. 378 (нім.)
- Prosopographia Imperii Romani. P 45. (лат.)