Кельма
Ке́льма, ке́льня[1] (від нім. Kelle через пол. kielnia) — мулярський ручний інструмент; відшліфована з двох боків трикутна, півкругла або трапецієподібна металева лопатка особливої форми з ручкою. Призначена для розрівнювання розчину під час мурування, заповнення розчином вертикальних швів та вилучення з них надлишків розчину, для тинькування стін.
Символіка
Будучи традиційним, відомим із Середньовіччя знаряддям праці мулярів, є одним із містичних символів масонства. Окрім цього завдяки своїй незамінності на будівництві стала символом будівництва взагалі, досить часто використовується у зображеннях логотипів будівельних компаній або організацій, пов'язаних з будівництвом.
Різновиди
Фото | Назва | Опис |
---|---|---|
Мулярська кельма | Вживається під час мурування цегляних стін. Може мати різноманітну форму, але завжди масивніша і важча за інші типи кельм. Зазвичай має трикутну або трапецієподібну форму. Трапляються «англійські» кельми (з однією вигнутою крайкою) і «канадські» або «філадельфійські» (з двома вигнутими крайками). | |
Штукатурська кельма | Кельма для штукатурних робіт легша за мулярську, має трапецієподібну, прямокутну форму полотна | |
Бетонярська кельма | Під час мурування з використанням бетону застосовують кельму, що має трикутну форму | |
Кельма обробника | Кельма для обробних робіт має прямокутне або злегка трапецієподібне полотно | |
Затиральна кельма | Використовується штукатурами замість гладилки чи тертки для остаточного розрівнювання і залізнення штукатурки | |
Затиральна зубчаста кельма | Має полотно, споряджене зубцями. Призначена для розрівнювання потинькованої поверхні, а також для нанесення клейового розчину під час кладення кахлів | |
Кахлярська кельма | Кельма для робіт з кахлями має трапецієподібну або краплеподібну форму | |
Розшивка | Інструмент у вигляді розрізаної уздовж сталевої трубки з ручкої зі твердої деревини. Уживається для оброблення й ущільнення швів. Муляри використовують два види розшивок — з увігнутою та опуклою поверхнями. |
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.