Кеолред (король Мерсії)
Кеолред (*Ceolred, д/н —716) — король Мерсії у 709—716 роках.
| Кеолред | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 716 |
| Поховання | Лічфілд |
| Національність | англи |
| Діяльність | суверен |
| Титул | король Мерсія |
| Посада | King of Merciad і King of Merciad |
| Термін | 709—716 роки |
| Попередник | Кенред |
| Наступник | Кеолвальд |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Ікелінги |
| Батько | Етельред I |
| Брати, сестри | Кеолвальд, Osric, King of the Hwicced і Oshered |
| У шлюбі з | Werburhd[1] |
| Діти | Werburhd[2] |
Життєпис
Походив з династії Ікелінгів. Син Етельреда I, короля Мерсії. Про дату народження нічого невідомо. За правління батька протягом 690-х років залучався до державних справ. У 704 році після смерті Етельреда I влада перейшла до стриєчного брата Кеолреда — Кенреда.
Про діяльність Кеолреда за час панування Кенреда нічого невідомо. У 709 році разом зі своїми спільниками змусив короля зректися влади, незабаром Кенред став ченцем у Римі. Натомість Кеолред стає новим королем Мерсії.
Задля збереження влади змусив іншого родича Етельбальда (онук короля Еови). Значну частину приділяв зовнішній політиці, намагаючись розширитися вплив королівства на усіх сакські королівства півдня Британії. Найбільшою битвою була біля Воденого бургу або Іна-Альтона (неподалік від сучасного Мальборо, у Вілтширі), що сталася у 715 році. Результаті цього невідомі.
На кінець життя відповідно до Англосаксонської хроніки зумів зберегти владу над Ессексом та Гвікке. Останні роки життя провів у розкошах, бенкетах та розпусті. Цим його дорікали єпископи. Помер у 716 році, ймовірно Кеолрда було отруєно. Йому спадкував зведений брат Кеолвальд.
Джерела
- D. P. Kirby: The Earliest English Kings. Unwin Hyman, London 1991, ISBN 0-04-445691-3.
- Barbara Yorke: Kings and Kingdoms of Early Anglo-Saxon England. Routledge, London-New York 2002, ISBN 978-0-415-16639-3
- A Dictionary of Saintly Women — Т. 2. — С. 301.
- Lundy D. R. The Peerage