Керамзит

Керамзи́т (від грец. κέραμος — «глина»)[1] — штучний пористий заповнювач для легких бетонів, який широко використовується у сучасному будівництві.

Керамзит

Керамзит випускається у вигляді щебеню, гравію та гравійного піску. Керамзит одержується в результаті прискореного обпалення легкоплавких глинистих порід в обертових печах при температурах 1 000 — 1 200оС і має малу об'ємну масу, достатню міцність і високі теплоізоляційні властивості.

Іноді керамзит застосовують, як теплоізоляційну і звукоізоляційну засипку в будівлях.

Керамзитове зерно — склоподібна пориста маса, із замкнутими порами сферичної форми, вкрита тонкою оболонкою. З керамзитами марки 700, 800 можна отримувати легкі бетони. Межа міцності таких бетонів при стисненні — 20, 30, 40 МПа. Бетони використовуються для виробництва панелей перекриття, в мостобудуванні, скрізь, де необхідно знизити масу конструкцій.

Керамзитовий щебінь

Керамзитовий щебінь — це заповнювач для легких бетонів. Щебінь має довільну форму з розмірами зерен від 5 до 40 мм. Керамзитовий щебінь отримують шляхом дроблення крупних шматків спученої маси керамзиту.

Керамзитовий гравій

Керамзитовий гравій та пісок отримують випалюванням сировини в печах киплячого шару або в печах, що обертаються. Керамзитовий гравій застосовують для облаштування тепло- і звукоізоляційних засипок будівельних конструкцій.

Фракції

Залежно від розміру керамзитовий гравій ділиться на фракції: 5—10, 10—20, 20—40 мм. Керамзит із зернами менше 5 мм інакше називають керамзитовим піском. Щільність керамзитового гравію становить від 150 до 800 кг/м³.

Керамзитовий пісок

Керамзитовий пісок — заповнювач для легких бетонів і розчинів з розміром частинок від 0,14 до 5 мм. Керамзитовий пісок отримують випаленням глинистої дрібниці в обертових і шахтних печах, або як відсів під час дроблення крупних шматків керамзиту.

Сировина

Див. також Керамзитова сировина

Сировиною для виробництва керамзитового гравію є різновиди глинистих порід, що мають властивість спучуватися під час нагрівання їх до температури 1 05…1 250 °C. Можуть застосовуватися пухкі, щільні, кам'яноподібні легкоплавкі глини, метаморфізовані глинисті сланці, суглинки й аргіліти, які не розмокають у воді, характеризуються високою щільністю, а також бентонітові глини.

Перевірка сировини на якість

Придатність різних глинистих порід як сировини для виробництва керамзитового гравію слід визначати у першу чергу за ступенем та інтервалом спучування під час випалювання, за середньою густиною отриманого керамзиту й основними фізико-механічними показниками. Якість сировини, яка використовується під час виробництва керамзиту, регламентується ДСТУ Б В. 2.7-14—94. Технічні умови.[2]

Якість продукції

Якість готової продукції визначається ДСТУ Б В. 2.7-17—95[3]. Для глинистих порід деяких родовищ, що розробляються, існують технічні умови, згідно з якими до порід пред'являються вимоги за зовнішнім виглядом (колір, щільність, структура), за зерновим, хімічним складом, оптимальною температурою спучування, інтервалом спучування й іншими властивостями.

Керамзитобетон

Керамзитобетон — це найпоширеніший вид легкого бетону. У цьому бетоні крупним заповнювачем є керамзит, а в'яжучим — цемент. Іноді використовуються будівельний гіпс, вапно, синтетичні смоли. Як дрібний заповнювач використовують пористий або щільний пісок. За структурою виділяють:

  • щільний;
  • великопористий (безпіщаний);
  • поризованний керамзитобетон.

Керамзитобетон найчастіше використовується як стінний матеріал. Керамзитобетон також поділяють на:

  • конструктивно-теплоізоляційний,
  • теплоізоляційний
  • конструктивний.

Конструктивний керамзитобетон

Конструктивний керамзитобетон застосовується при будівництві капітальних конструкцій будівель або мостів. Конструктивний керамзитобетон має щільність 1 400 — 1 800 кг/м3, міцність при стисненні 100—500 кгс/см2, морозостійкість до 500 Мрз (до 500 циклів поперемінного заморожування і відтавання). Використання конструктивного керамзитобетону дозволяє знизити масу і вартість залізобетонних конструкцій.

Теплоізоляційний керамзитобетон

Теплоізоляційний керамзитобетон використовується як теплоізоляційний матеріал в захисних конструкціях будівель. Його щільність (у висушеному стані) від 350 до 600 кг/м³; міцність при стисненні від 5 до 25 кг/см², коефіцієнт теплопровідності 0,11-0,17 Вт/(м·K).

Конструктивно-теплоізоляційний керамзитобетон

Конструктивно-теплоізоляційний керамзитобетон використовують, головним чином, для одношарових стінових панелей, великих блоків тощо Його щільність 700 — 1 200 кг/м3, міцність при стисненні 35—100 кг/см2, коефіцієнт теплопровідності 0,21-0,46 Вт/(м·K), морозостійкість 15—100 Мрз (від 15 до 100 циклів поперемінного заморожування і відтавання).

Див. також

Примітки
  1. Керамзит // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0.
  2. ДСТУ Б В. 2.7-14-94 Сировина глиниста для виробництва керамзитового гравію та піску
  3. ДСТУ Б В. 2.7-17-95 із зміною N 1 Гравій, щебінь і пісок штучні пористі. Технічні умови

Джерела
  • Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
  • Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.