Гіпс

Гіпс (рос. гипс; англ. gypsum; нім. Gips m) — мінерал класу сульфатів.

Гіпс
прозорі кристали гіпсу
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Gp[2]
Хімічна формула CaSO4·2H2O
Клас мінералу сульфати
Nickel-Strunz 10 7.CD.40
Генезис осадовий
Ідентифікація
Колір від білого до сірого, іноді рожевий
Форма кристалів витягнуті призматичні кристали
Сингонія Моноклінна сингонія
Спайність цілком досконала
Злам раковистий, іноді волокнистий
Твердість 1,5—2
Блиск від скляного до шовковистого, перламутровий
Прозорість прозорий до непрозорого
Колір риси білий
Густина 2,31—2,33
Розчинність дуже повільно розчиняється у воді
Інші характеристики
Плавкість перетворюється в алебастр при 120-200
Хімічні властивості не реагує з кислотами
 Гіпс у Вікісховищі

Загальний опис

Складається головним чином з двоводного сірчаного кальцію (кальцію сульфат) (CaSO4·2H2O).

Містить СаО — 32,56 %; SO3 — 46,51 %; H2O — 20,93 %. Супутні домішки: пісок, вапняки, сірчисте залізо та інші, що додають йому бурий чи червонуватий відтінок. Домішки знижують технічні властивості гіпсу.

Сингонія моноклінна. Густина 2,3. Твердість 1,5-2,0. Колір білий. Блиск скляний. Теплопровідність 0,298. Розчинність 2,05 г/л.[3]

Розрізняють:

  • гіпсовий шпат (напівпрозорі, плоскі кристали);
  • атласний шпат або уральський селеніт (волокниста будова кристалів);
  • алебастр (сніжнобілий дрібнозенистий).

За іншою класифікацією виділяють:

  • крупнокристалічний (гіпсовий шпат)
  • листовий
  • лусчатий
  • волоконний

Поширення у природі
Гіпс з місцевості Андамоока — Торренс (озеро), Південна Австралія.
Kристали гіпсу

Гіпс зустрічається в природі у вигляді кристалів груботаблеткового (пігулкового), призматичного та стовпчикового різновидів, двійників типу «ластівчиний хвіст» та агрегатів, серед яких виділяють крупнокристалічний, листуватий, волокнистий та цукроподібний різновиди. Як домішки зустрічаються глиниста речовина, кварц, карбонати, органоґенні сполуки. Звичайно гіпс утворює великі пластові осадові поклади разом з вапняками, мергелями, глинами і пісками. Виникає також при гідратації ангідриту і як вторинний продукт окиснення сірчистих мінералів і сірки. Крім того, гіпс зустрічається як перевідкладений матеріал при гідрохімічних реакціях.

Утворюється відкладанням з природних водних розчинів, наприклад на дні висихаючих морів. Відклади гіпсу дуже численні (Татарстан, північ Європейської частини Росії, Башкирія, Україна, Кавказ та ін.).

Застосування

Гіпс має широке застосування. Розмолотий гіпс застосовують як добриво (гіпсування). При температурі 120—200°С перетворюється в алебастр, що використовують для штукатурних робіт, для виготовлення форм у керамічному виробництві та різних виливків. При температурі 600—700°С переходить в безводний ангідрит.

Виробництво

Світове виробництво гіпсу у 2001 р. становило 116 млн т. Найбільші виробники: США, Іран, Канада.

Мінеральні різновиди
Гіпс
Гіпс, Франція
  • гіпс атласний (застаріла назва селеніту);
  • гіпс волокнистий (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді орієнтованих агрегатів паралельноволокнистої будови);
  • гіпс землистий (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді землистих агрегатів);
  • гіпс кістковий (застаріла назва ангідриту);
  • гіпс кременистий (зернистий ангідрит, який застосовується як декоративний матеріал);
  • гіпс кристалічний (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді прозорих призматичних кристалів та широких пластинок);
  • гіпс кубічний (застаріла назва ангідриту);
  • гіпс паризький (штучна сполука, представлена переважно напівгідратом сульфату кальцію — 2CaSO4xH2O);
  • гіпс пінистий (тонкопориста відміна опалу);
  • гіпс пойкілітовий (кристали гіпсу, які містять захоплені при їх рості численні включення кварцу);
  • гіпс репетецький (те саме, що гіпс пойкілітовий);
  • гіпс тонкозернистий (біла або легко забарвлена щільна відміна гіпсу);
  • гіпс шовковистий (селеніт);
  • гіпс щільний (відміна гіпсу, яка зустрічається у вигляді тонкозернистих, щільних агрегатів).

Гіпс як гірська порода
Конус гіпсу сформований на дні давнього моря
  • Гіпс — осадова гірська порода переважно з мінералу гіпсу. Використовується для одержання гіпсових в'яжучих матеріалів, як додаток до цементів, а також для виготовлення плит для внутрішнього облицювання.

Українські гіпсові родовища

Значні поклади гіпсу в Україні знаходяться в Донецькій області а також на Прикарпатті. Найбільші родовища:

  • Артемівське (Донецька область)[4]
  • Попасні ліски (Донецька область)[5]
  • Східно-покровське (Донецька область)[6]
  • Сков'ятинське (Тернопільська область)[7]
  • Кам'янське (Івано-Франківська область)[8]
  • Троянське (Івано-Франківська область)[9]

Також можна зазначити Покровське, Завальське, Попаснянське, Пшеничанське родовища[10].

Див. також

Джерела

 
Словник-довідник з фізичної географії : для школярів і абітурієнтів / укл. Єна О. В., Супричов О. В. — К. : Довіра, 2002. — 238 с. — ISBN 966-507-133-5.
  • Химические товары. Справочник. ч 1. Москва-Ленинград, 1954, стор.12.
  • Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гіпс // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Гіпс // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Пащенко, Олександр (1985). Вяжущие материалы (роcійська). Київ: Вища школа. с. 440.
  4. Родовище АРТЕМІВСЬКЕ
  5. Родовище ПОПАСНІ ЛІСКИ (ЗАЙЦІВСЬКЕ)
  6. Родовище СХІДНО-ПОКРОВСЬКЕ
  7. Родовище СКОВ'ЯТИНСЬКЕ
  8. Родовище КАМ'ЯНСЬКЕ
  9. Родовище ТРОЯНСЬКЕ
  10. Мінеральні ресурси України — Карта неметалічних корисних копалин
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.