Керченський залізорудний басейн

Добувати руди в межах басейну почали наприкінці XIX століття. Керченський залізорудний басейн був одним із головних басейнів залізної руди в Російські імперії.

Родовища залізних руд приурочені до мульд і прогинів широтного простягання довжиною 6-40 км і шириною 1,5-13 км. Загальна площа бас. понад 250 км². Рудний горизонт тяжіє до морських кімерійських відкладів нижнього пліоцену і представлений пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід з бурими залізняками. Гол. родов.: Очерет-Бурунське, Ельтиген-Ортельське, Киз-Аульське, Новоселівське (півд. група); Катерлезьке, Баксинське, Північне, Акманайське (північ. група). Потужність рудних покладів від 0,5-2 м в крайових до 25-40 м в центральних частинах мульд(на глиб. 140—180 м). Гол. типи руд: коричневі (складені гідроферихлоритом, феримонтмо-рилонітом і гідрогетитом) і тютюнові (лептохлоритові). Коричневі руди сформувалися у верх. частині пласта за рахунок окиснення тютюнових руд. Переважаюча частина руд характеризується оолітовою текстурою. Запаси залізних руд басейну становлять 1,8 млрд т, в тому числі 560 млн т коричневих руд (з вмістом заліза 37,5 %).

Родовища розроблялися кар'єрами. Видобуток залізних руд припинено.

• Білозерський залізорудний район
• Криворізький залізорудний басейн
• Кременчуцька магнітна аномалія

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.