Кибальчич Надія Матвіївна

Надія Матвіївна Кибальчич (з дому Симонова; художні твори підписувала Наталка Полтавка, Наталка-Полтавка, Симонівна М., Н. Симонівна, М. К., Н. К., мемуари — Кибальчич Н. М., Кибальчич Над. М., Наталка Полтавка, а переклади — Маруся Полтавка[1]; вересень 1857(1857) 1918, Лубни) — українська письменниця. Мати української письменниці Кибальчич Надії Костянтинівни. Племінниця О. М. Куліш (Ганна Барвінок), яка стала її хресною.

Кибальчич Надія Матвіївна
Ім'я при народженні Симонова Надія Матвіївна
Народилася 1857(1857)
Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Померла 4 грудня 1918
Лубни
Діяльність письменниця

Життєпис

Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав

Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел:

https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/kibalchich-nadia-matviivna-biografia/

Дата, коли було знайдено порушення: 30 листопада 2021.


Тому, хто повісив цей шаблон:

На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення {{subst:nothanks cv|Кибальчич Надія Матвіївна|url=https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/kibalchich-nadia-matviivna-biografia/}} --~~~~.


До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Дотримуйтесь вказівок нижче.

  • Якщо власник авторських прав на зазначений вище матеріал дозволяє використовувати його на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, будь ласка, сповістіть про це на сторінці обговорення цієї статті.
  • Якщо правовласником є ви, додайте на зазначеному вище ресурсі примітку: «Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах».
  • Якщо дозволу на використання цього матеріалу немає, будь ласка, зробіть одне з двох:
    1. Напишіть хоча б гарний накид статті на цій підсторінці. Зверніть увагу: не треба копіювати текст, що порушує авторські права, на зазначену підсторінку й редагувати його. Якщо ви взялися за написання нової статті, не забудьте сповістити про це на сторінці обговорення.
    2. Залиште все як є, і тоді статтю буде вилучено.

У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону).

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті.

Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав.

Творчість

Писала українською і російською мовами переважно оповідання та нариси: "Чайка", "Трагічний малюнок", "Свічка", "Припадок", "Анонімний лист", "Лотерея-алегрі", "Драма у хаті" (1892), "Баба Яга" (1893), "Баба Калиниха" (1894), "Самородок" (1897), "Зустріч" (1898) "Його право", (1899), "Останній раз" (1899), "Кому яке діло" (1900). Друкувалася у журналах "Зоря", "Літературно-науковий вісник", "Дзвінок", "Молода Україна", в альманахах "Багаття", "З потоку життя". Малій прозі Н. Кибальчич притаманні особлива увага до психологічних проблем у стосунках між чоловіком і жінкою, достовірність у відтворенні предметно-побутової конкретики буття.[2]

Н. М. Кибальчич автор драматичного етюду "Генеральна репетиція" і мелодрами "Катерина Чайківна", яка була відзначена першою премією на конкурсі 1893 року руського народного театру у м. Львів. Ця п`єса багато разів ставилася на сцені професійних та аматорських театрів. Є автором побутового нарису «Баба Вакулиха» (Харків, 1902) та «Воспоминаний о Т. Г. Шевченко», які написала зі спогадів матері. Надії Матвіївні також належать спогади «В двух пансионах» (Киевская старина. — 1892. Т. 37. — № 6. С.323-350).

Примітки

  1. Подрига, Володимир. «ТРІСОЧКА ШЕВЧЕНКІВСЬКО-КУЛІШІВСЬКОГО ЧАСУ» : Штрихи до літературного портрета Наталки Полтавки з нагоди 95-річчя від смерті. Процитовано 24 червня 2016.
  2. Ґеник, Степан (2003). 150 видатних українок. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 236. ISBN 966-668-030-0.

Джерела

  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с
  • Барабаш Н. О. Вплив подружжя Кулішів на розвиток життєвих сценаріїв відомих представниць роду Білозерських // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії Збірник наукових праць Випуск 8 Харків — 2006
  • Барабаш Н. О. Рід Білозерських і культурний світ України XIX — початку XX століть: моногр. — К. : Вид. дім «Стилос», 2007. — 264 c.
  • Морозов Віталій Дворянки Лівобережної України та література другої половини XIX — початку XX ст. // Сіверянський літопис. — Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права МНТУ, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2011, N N 6.- С.135-139.
  • Капельгородський П. На Лубенському літературному гробовищі // Життя і Революція 1928, № 10, С. 119—129
  • Малик М. 90 років від дня смерті письменниці Кибальчич Надії Матвіївни // Край. - № 56.- С. 19-20

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.