Кизил-Ірмак
Кизил-Ірмак[1], Кизилирмак[2] (тур. Kızılırmak, дослівно — червона річка; антична назва Галіс, від грец. Άλυς) — найдовша річка Туреччини. Бере початок у горах Кизилдаг, перетинає Анатолійське плоскогір'я і Понтійські гори, впадає у Чорне море, утворюючи дельту.
| Кизил-Ірмак тур. Kızılırmak | |
|---|---|
 | |
 | |
| 39°51′14″ пн. ш. 38°24′24″ сх. д. | |
| Витік | Анатолія |
| • координати | 39°51′14″ пн. ш. 38°24′24″ сх. д. |
| • висота, м | 2 000 |
| Гирло | Чорне море |
| • координати | 41°44′03″ пн. ш. 35°57′23″ сх. д. |
| Країни: | Туреччина |
| Довжина | 1 350 км |
| Площа басейну: | 77,1 тис. км² |
| Середньорічний стік | 500±0,001 кубічний метр за секунду |
| Притоки: | Деліс, Деврез |
| Ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 742986 |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина — 1151 км, площа басейну — 77,1 тис. км².
Використання
Використовується для зрошування, численних водяних млинів.
Каскад ГЕС
У середній течії є гідровузол Хірфанлар (ГЕС потужністю понад 100 МВт, гребля заввишки більше 80 м, водосховище завдовжки близько 80 км).
На річці розташовано ГЕС Pirinçli, ГЕС Kargı Kızılırmak, ГЕС Боябат.
Населені пункти
Уздовж річки розташовані міста Сивас, Бафра.
Історія
Хетти називали цю річку Марассантія. Вона служила південним і західним кордоном країни Хатті, ядра хеттської держави, а раніше кордоном поширення хеттської мови.
У античний період Кизил-Ірмак служив східним кордоном Малої Азії.
З цією річкою пов'язаний знаменитий вислів дельфійської піфії:
 |
Крез, перейшовши через Галіс, зруйнує велике царство |  |
Галерея
Річка Кизил-Ірмак. Околиці міста Невшехір. Листопад 2020 року.
Річка Кизил-Ірмак. Середня течія. Вигляд з мосту до селища Саріхідір, розташованого поряд з Аваносом
Примітки
- Туреччина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Атлас світу, 2005.
Література
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.