Кийр

Кийр (угор. Kér, грец. καρή) — одне із семи угорських племен, що входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця IX — початку X ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].

Плем'я Кийр згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[4]. Етимологія назви невідома, в сучасній угорській мові «Kér» — це дієслово «Запитати». В історіографії угорське плем'я Кийр зіставляється з башкирським плем'ям Юрмі (башк. Юрми, Юрмий)[5].

Всі племена, що входили до складу давньоугорської конфедерації племен[6]:

  1. Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
  2. Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
  3. Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
  4. Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
  5. Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
  6. Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
  7. Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
  8. Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)

Примітки
  1. András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
  2. George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
  3. S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
  4. Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
  5. Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
  6. Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.