Нєйк

Нєйк (угор. Nyék, грец. νέκη) — одне із семи угорських племен, що входило до давньоугорської конфедерації племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].

Плем'я Нєйк згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[4]. Згідно академіку Дюло Нематі, плем'я Нєйк (угор. Nyék) означає не «старий» («древній») рід, а «захисний» або «незначний»[5]. Значення угорського слова Nyék — «огорожа». Р. Г. Кузєєв і Д. Немет зіставляють плем'я Nyek з родовим підрозділом Нагман, в складі башкирського племені Усерган[6][5]. Племінна назва Nyek збереглася завдяки численним назвам населених пунктів Угорщини. Шандор Торок (Török Sándor) знайшов 27 племінних назв у повному обстеженні назв поселень Угорщини. Проте вважається, що їх існує більша кількість, бо частина їх знаходиться за межами сучасної Угорщини[7].

Усі племена, що входили до складу давньоугорської конфедерації племен[8]:

  1. Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
  2. Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
  3. Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
  4. Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
  5. Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
  6. Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
  7. Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
  8. Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)

Примітки
  1. András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
  2. George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
  3. S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
  4. Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
  5. Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
  6. Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа. М., Наука, 1974.
  7. Török Sándor (1982). Mi volt a neve a három kabar törzsnek?. Századok CXVI. с. 988–1059.
  8. Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.