Кирило (Сиротинський)
Кири́ло Сироти́нський (пол. Cyryl Sierociński; бл. 1769 — 1831) — єпископ Греко-Католицької Церкви; з 23 серпня 1827 року по 1828 рік — адміністратор Луцької єпархії.
| Кирило Сиротинський | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 лютого 1825 — 1828 | ||
| Обрання: | 26 листопада 1823 | |
| Інтронізація: | 27 вересня 1825 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| ||
| 23 серпня 1827 — 1828 | ||
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | Іван Красовський | |
| Наступник: | Йосиф Боцян | |
| ||
| 1828 — 1831 | ||
| Обрання: | 1828 | |
| Освіта: | Віленська єзуїтська колегія | |
| Народження: | бл.1769 | |
| Смерть: | 1831 | |
| Єпископська хіротонія: | 27 вересня 1825 | |
Життєпис
Кирило Сиротинський навчався у Віленській колегії впродовж 1791–1796 років. 26 листопада 1823 російський імператор Олександр І признвчив його помічником єпископа Луцька й Острога з титулом єпископа Пінська й Турова. 10 лютого 1825 цей вибір підтверджено, а 27 вересня 1825 у Почаївському василіянському монастирі він був висвячений на єпископа митрополитом Йосафатом Булгаком у співслужінні єпископів Якова Мартушевича та Лева Яворовського. З 23 серпня 1827 і до 1828 виконував обов'язки адміністратора Луцької єпархії (замість померлого єпископа Луцького й Острозького Івана Красовського).
1828 було скасовано Луцьку єпархію, а владику Сиротинського переведено до Духовної колегії в Санкт-Петербурзі, з наданням титулу єпископа-помічника Литовської єпархії (греко-католицької) (з центром у Жировичах).[1]