Китайські музичні інструменти

Китайські музичні інструменти – категорія традиційних музичних інструментів, що розповсюдилися у Східній Азії з Китаю. Включає як інструменти відомі у класичній культурі, так і деякі інші, які увійшли до вжитку через торгові стосунки із Середньою Азією

Класичні інструменти поділяються на «8 тембрів» (八音) згідно з використовуваним для виготовлення інструментів матеріалами:

  • шовкові (丝) — струнні, найбільша група, вкл. щипкові (напр., цисяньцинь), пізніше також смичкові;
  • бамбукові (竹) — дерев'яні духові, аналогічні гобоя та флейтам (напр. сяо);
  • дерев'яні (木) — ксилофони;
  • кам'яні (石) — літофони;
  • металеві (金) — дзвони, металофони, цимбали, ґонґи;
  • земляні (глиняні) (土) — окарина сюнь, ударний фов;
  • гарбузові (匏) — духові з вільною тростиною;
  • шкіряні (革) — ударні-мембранофони.

Ця класифікація імовірно сформувалася в Сх. Чжоу, коли деякі інструменти (цитра се, дзвони) перебували на піку популярності, в той час як інші (гуцінь) ще не набули класичної форми або зовсім не існували. Вона достатньо умовна: наприклад, найдавніші флейти («бамбук») виготовлялися з кістки (наприклад, інструмент ґуді, що виготовлений 6 тис. років до н.е.); шкіра або дерево використовувалися як мембрана багатьом струнно-смичкових; інструменти типушен («гарбуз») могли виготовлятися з дерева, що імітує форму гарбуза, тощо.

Галерея

Нижче представлено акварельні ілюстрації, зроблені в Китаї у 1800-х, що демонструють кілька типів музичних інструментів:

  • Жінка грає на ді.
  • Жінка грає на цзіньху.
  • Жінка грає гонгу.
  • Жінка грає на піпі.
  • Жінка грає на саньсянь.
  • Жінка грає шимяньло (shimianluo).
  • Жінка грає маленькому барабані.
  • Жінка грає духовому інструменті з вигнутим розтрубом.
  • Жінка грає на сяо.
  • Жінка грає на чжен.

Література
  • Lee, Yuan-Yuan and Shen, Sinyan. Chinese Musical Instruments (Chinese Music Monograph Series). 1999. Chinese Music Society of North America Press. ISBN 1-880464-03-9
  • Shen, Sinyan. Chinese Music in the 20th Century (Chinese Music Monograph Series). 2001. Chinese Music Society of North America Press. ISBN 1-880464-04-7
  • Yuan, Bingchang, and Jizeng Mao (1986). Zhongguo Shao Shu Min Zu Yue Qi Zhi. Beijing: Xin Shi Jie Chu Ban She/Xin Hua Shu Dian Beijing Fa Xing Suo Fa Xing. ISBN 7-80005-017-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.