Кишинівський погром
Кишинівський погром — один із найвідоміших єврейських погромів у царській Росії 6 (19) - 7 (20) квітня 1903 року у Кишиневі.
Кишинівський погром здобув великий резонанс у Росії та Європі початку XX століття.
Погром
За два місяці до погрому у містечку Дубоссари щез, а потім був знайдений убитим чотирнадцятилітній підліток Михайло Рибаченко, і єдина щотижнева кишинівська газета «Бессарабец», очолювана відомим антисемітом П. Крушеваном, стала подавати вбивство як ритуальне. Пізніше слідство показало, що вбивство звійснив двоюрідний брат жертви з метою заволодіти його спадком. Одразу ж після встановлення обставин Міністерство внутрішніх справ видало циркуляр про заборону публікацій про справу, таким чином неможливо було спростувати подібні наклепи.
В неділю 6 квітня 1903 року полетіли перші камені у вікна навколишніх єврейських будинків, магазинів. 7 квітня в Кишиневі почався кровавий погром.
Результати погрому згідно з Єврейською Енциклопедією (1988):
- загинуло 49 чоловік,
- 586 поранено (покалічено),
- знищено більше 1500 будинків (більше третини всіх будинків Кишинева).