Кишинів

Кишині́в (рум. Chișinău Кішінев) столиця Республіки Молдова. Найбільше місто Молдови, її економічний і культурний центр, розташований в центрі країни на річці Бик. Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному розподілі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципію Кишинів входять: власне муніципій Кишинів, 6 міст (Синджера, Дурлешти, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) і 25 населених пунктів, об'єднаних у 13 комун (сіл).

Кишинів
Chișinău
Герб Кишинева Прапор Кишинева
Ратуша міста, Пам'ятник Штефану Великому, Готель «Космос», Міністерство сільського господарства, житлова забудова, Malldova, Оперний театр, Тріумфальна арка
Основні дані
47°01′22″ пн. ш. 28°50′07″ сх. д.
Країна Республіка Молдова
Регіон Муніципій Кишинів
Столиця для Молдова
Засновано 1436 (586 років)
Перша згадка 1436
Статус міста 1818
Площа 571 км²
Населення 690 000 (01.01.2018)[1]
Агломерація 809 600 (01.01.2015)[1]
Висота НРМ 85  м
Водойма Бик
Назва мешканців рум. chișinăuieni, фр. Chisinovienne[2], фр. Chisinovien[2], молд./рум. chișinăuieni і молд./рум. кишинэуень
Міста-побратими Бухарест (Румунія), Гренобль (Франція), Мангейм (Німеччина), Київ (Україна), Одеса (Україна), Чернівці (Україна) Реджо-Емілія (Італія), Сакраменто (США)
Телефонний код (373) 22
Часовий пояс UTC+2
GeoNames 618426
OSM 1691801 ·R (Муніципалітет Кишинеу)
Поштові індекси MD-20xx
Міська влада
Мер міста Руслан Кодряну (в.о)
Вебсайт www.chisinau.md
Мапа
Кишинів
Кишинів (Молдова)


 Кишинів у Вікісховищі

Кишинів вперше згадується в грамоті 1436. Статус міста отримав у 1818 незабаром після входження до складу Російської імперії. Населення міста на 2018 рік становить 690 тис. мешканців[1]. Площа міста становить близько 120 км², а всього муніципію — 635 км².

Назва

Найпоширеніша версія, зазначена понад 125 років тому в Новоросійському календарі, відносить назву міста до давньорумунського терміну Chișla Noua [кішла ноуе] — новий хутір. Саме слово chișla є запозичення турецького слова kışla зі значенням «барак». В Бессарабії це слово означає «невелике селище, хутір». Через будову утворення назви (одна частина тюркська, інша — румунська) сучасні дослідники сумніваються в справедливості цієї точки зору[3].

Спочатку топоніми з елементом Кишенев зустрічаються в документах з терен населених тюрками в XV ст. і потім протягом декількох століть залишалися місцем кочівлі намадів, тому деякі дослідники припускають, що назва міста має не романське, а тюркське походження. Вони вважають, що слово походить від половецького слова Кишеня («kesene»), означає «місце поховання, мавзолей». У багатьох місцях, у назві яких є складова частина кишенев, наприклад, Кишенькі, колись мали давні поховання — мавзолеї, кургани. Такі поховання могли належати печенігам і половцям, що мешкали в Причорномор'ї на початку II століття н. е. або ж татаро-монголами, що зайняли цей край в XIII столітті. Про існування в районі сучасного Кишинева печенізьких поховань, свідчать археологічні розкопки[4].

Інші версії назви пов'язують з угорським Kisjenő — «маленький Йено» (Йено — одне з угорських племен, які прийшли в Європу в 896). У західній Румунії на кордоні з Угорщиною є місто Kisjenő, або Chişineu, але доказів, що підтверджують зв'язок в походженні назв цих міст, не знайдено. Зважаючи на те, що значну частину населення Молдавського князівства складали русини і староукраїнська мова була мовою діловодства[5], правомірним може бути також виведення назви Кишинів від українського «кишені».

Географія

Кишинів розташований в центральному районі Молдови на висоті 85 м над рівнем моря на Східноєвропейській рівнині. Місто стоїть на семи пагорбах і витягнуте вздовж річки Бик — правої притоки Дністра. Частина Кишинева по правому березі Бика займає надзаплавні тераси, розділені долиною струмка Дурлешті, і декількома балками (Мала Малина, Велика Малина та розгалужена Мунчештська балка). Лівобережний схил долини Бика складається з двох терас, перша з яких полого опускається до річки, а друга розташована на висоті 60-90 м.

Місто розташоване на піднесеній лісистій місцевості Кодр. У ґрунті переважає чорнозем, який ідеально підходить для розвитку сільського господарства. З корисних копалини поширений вапняк, багатий добре збереженими скам'янілостями. Глибше залягають крейдяні піски і мергелі.

У межах Кишинева знаходиться Гідігіцьке водосховище та 23 озера.

Центральний проспект Кишинева названо на честь національного героя Штефана чел Маре.

Клімат

Кишинів розташований в зоні з достатньо м'яким, помірно-континентальним кліматом з помірно жарким літом та помірно м'якою вітряною зимою.

Протягом року нараховується близько 2215 сонячних годин, з них 329 годин в липні і лише 54 години в грудні. Середньорічна температура становить 9,6 °C, а рівень опадів — 547 мм/м². Літо починається на початку травня. Середня температура становить 20-25 °C, а в центрі міста іноді досягає 35-40 °C. Дощі рідкісні, але рясні. Середня температура січня близько −3,2 °C, стовпчик термометра рідко опускається нижче позначки в −10 °C. Навесні і восени температура коливається між 18-22 °C, опади більш рясні ніж влітку.

Температурний мінімум був встановлений 20 лютого 1954 (- 28,9 °C), а максимум 19 липня 2007 (+ 39,4 °C).

Клімат Кишинева
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 15,5 20,7 25,7 31,6 35,9 37,5 39,4 39,2 37,3 32,6 23,6 18,3 39,4
Середній максимум, °C 0,9 2,6 8,1 15,4 22,0 25,2 27,5 27,2 21,5 15,1 7,5 2,3 14,6
Середня температура, °C −1,9 −0,8 3,7 10,4 16,5 19,9 22,1 21,7 16,3 10,5 4,1 −0,6 10,2
Середній мінімум, °C −4,3 −3,6 0,2 5,9 11,6 15,2 17,3 16,9 12,0 6,8 1,6 −2,8 6,4
Абсолютний мінімум, °C −28,4 −28,9 −21,1 −6,6 −1,1 3,6 7,8 5,5 −2,4 −10,8 −21,6 −22,4 −28,9
Норма опадів, мм 36 31 34 39 46 65 62 56 62 36 37 39 543
Джерело: Погода i клімат(рос.)

Історія

Вперше в історичних документах Кишинів, як монастирське село, згадується 17 липня 1436 року в грамоті воєвод Молдови Іллі І та Штефана ІІ[6]. Поселення належало монастирям Галата та Фрумоаса аж до 1818. Згідно з радянською історіографією, перша згадка про місто датується 1466[7]. За часів панування Османської імперії, починаючи із середини XVI сторіччя, внаслідок економічного гніту та постійних набігів турків та татар, місто розвивалось уповільненими темпами. Кишинів двічі спалювався під час російсько-турецьких війн у 1739 та 1788 році.

Внаслідок російсько-турецької війни (1806—1812), місто, разом із Бессарабією, увійшло до складу Російської імперії. 22 квітня 1818 року Кишинів, разом із прилеглими селами, був подарований державі єрусалимським патріархом. Цього ж року, Кишинів офіційно отримує статус міста і стає адміністративним центром Бессарабської області, а з 1873 Бессарабської губернії. У 1892 році було запущено міський водогін. А наприкінці XIX ст. до складу міста включили навколишні села: Вестерничень, Ришкановка (Гецеоань), Вовінцень, Мунчешть, Боюкань.

ХХ—ХХІ століття

6-7 квітня 1903 року відбувся Кишинівський погром під час котрого загинуло 49 чоловік, 586 поранено (покалічено), знищено більше 1500 домів (більше третини всіх домів Кишинева). На початку XX століття було створено кілька металообробних підприємств (заводи Сербова, Ланге і Мокану та ін.).

Після жовтневого перевороту, 21 листопада 1917 розпочав свою діяльність «Сфатул Церій» (Рада краю), який 2 грудня проголосив створення Молдовської Демократичної Республіки. 27 березня 1918 року «Сфатул Церій» проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії.

Під час міжвоєнного періоду, у місті активно розвивалась промисловість, розпочали діяльність ряд закладів культури та освіти: гімназія ім. Міхая Емінеску, Національна консерваторія, Національний театр, Національний музей, філіал Румунського інституту соціальних наук. Станом на 1940 рік, населення міста становило 110 тис.чоловік.

28 червня 1940 року радянські війська увійшли в Кишинів, а 2 серпня сформована Молдовська Радянська Соціалістична Республіка зі столицею в Кишиневі. На початку Німецько-радянської війни, 16 липня 1941 року, місто знову було зайнято румунськими військами, ставши центром губернаторства Бессарабія. 24 серпня 1944 року, під час Яссько-Кишинівської операції, до міста увійшли радянські війська.

Після закінчення Другої світової війни розпочалась суттєва реконструкція міста, що сильно постраждало під час війни. Станом на 1944 рік, у місті проживало лише близько 25 тис. чоловік. У 1945—1947 роках затверджується генеральна схема реконструкції Кишинева, у розробці якої брав участь архітектор О. В. Щусєв. У 1946 році відновився трамвайний рух, а 1949 року — відкрилася перша тролейбусна лінія.

До 1950 року в місті було збудовано 85 фабрик та заводів, серед яких трикотажна фабрика «Стяуа рошие», меблевий комбінат, швейна фабрика № 1, взуттєва фабрика, тютюновий комбінат. У 1950 році в Кишиневі населення становило 134 тисячі чоловік.

Вирішальним поштовхом для розвитку міста стала постанова Радміну СРСР 1971 року «Про заходи щодо подальшого розвитку міста Кишинева», у рамках котрої місту із союзних фондів було виділено близько мільярда рублів. Протягом 19601970-х років в місті було запущено такі промислові підприємства, як «Віброприбор», «Мікропровод», «Електромашина», «Волна», «Плодсельхозмаш», «Зоріле» тощо. Були введені в експлуатацію 1,6 млн кв. метрів житла, 16 шкіл, 7 лікарень, 36 дитячих садків.

У 1990 році в місті була введена посада примара і першим обраним головою став Н. Костін. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, у якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі.

Адміністративний поділ

Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному поділі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципія Кишинів входять: власне місто Кишинів, 6 навколишніх міст (Синджера, Дурлешти, Ватра (місто), Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) та 25 населених пунктів, об'єднаних в 13 комун (села) (Бечой, Бик, Бреїла, Бубуєч, Будешть, Бунець, Ведулень, Гідігіч, Гоян, Гоянул-Ноу, Гретьєшть, Гулбоака, Гумулешть, Доброджа, Думбрава, Келтуйторі, Колоніца, Кондріца, Крузешть, Ревака, Стеучень, Стрейстень, Тогатін, Трушень, Феурешть, Фрумушика, Чероборта, Чореску).

Кишинів поділений на 5 секторів (районів): Центр (молд./рум. Centru); Чекани (молд./рум. Ciocana); Боюкани (молд./рум. Buiucani); Ботаніка (молд./рум. Botanica); Ришкановка (молд./рум. Râşcani). Кожен сектор управляється претурою, на чолі з претором.

Демографія

Погруддя Тараса Шевченка біля українсько-російської школи № 8 в Кишиневі
РікНаселення
18127 000
181818 595
183534 079
184452 196
186594 047
1897108 000
1912121 200
1930114 800
1950134 000
1963253 500
1980519 200
1991676 700
1996662 500
2002662 200
2010663 400
2012723 500

У 1944 році населення міста налічувало всього 25 тисяч жителів, а до 1950 року — 134 тисячі осіб. У 1960 році в місті проживало 215 тисяч жителів. Інтенсивний економічний та соціальний розвиток міста сприяв міграційному притоку населення. Він поповнювався як за рахунок сільського населення республіки (60 %), так і за рахунок фахівців, що прибули з інших регіонів СРСР. Приплив мігрантів у 1980 році зріс удвічі порівняно з 1950. Народження 500-тисячного мешканця місто відзначило у 1979 році.

Етнічний склад населення власне міста Кишинів (в рамках п'яти секторів), за переписом 2004: 68,62 % молдовани, 15,72 % росіяни, 9,17 % українці, 1,01 % гагаузи, 1,41 % болгари, 0, 44 % євреї, 0,13 % поляки, 0,05 % цигани, 3,44 % — представники інших національностей.

Переважну більшість населення міста становлять православні християни (88 %), також є протестанти (1,3 %) та католики (0,4 %).

Національний склад муніципія Кишинів (за переписом 2004)
Всьогомолдовани%українці%росіяни%гагаузи%румуни%болгари%ін нац-сті%не вказано%
712 218481 62667,658 9458,399 14913,964460,931 9844,588681,211 6051,613 5951,9

Економіка

Муніципій Кишинів є основним економічним центром республіки Молдова. Кишинів забезпечує понад 45 % ВВП країни і понад 60 % податків та зборів до державного бюджету. Валовий регіональний продукт на одну особу в Кишиневі вдвічі вищий, ніж у середньому по країні.

Промисловий сектор муніципію формує понад 65 % від загальнодержавного обсягу переробної промисловості, харчової промисловості — 33,7 %, тютюнової індустрії — 88,1 %, текстильної — 62,7 %, швейно-галантерейної — 50,8 %, шкіряної і взуттєвої — 94,6 %, деревообробної — 67,1 %, хімічної — 91,6 %, меблевої — 98 %, машинобудівної — 84,6 %[6].

Культура

В місті розташовані театри:

Стадіон Зімбру
  • Національний театр опери та балету Республіки Молдова
  • Кишинівський національний театр імені М. Емінеску
  • Державний російський драматичний театр ім. А. П. Чехова
  • Республіканський театр «Luceafarul»
  • Державний молодіжний драматичний театр «З вулиці Роз»
  • Муніципальний театр «Сатірікус І. Л. Караджіале»
  • Театр «Eugene Ionesco»
  • Театр «Ginta Latină»
  • Театр «А. Матеевич»
  • Театр «Гугуце»
  • Республіканський театр ляльок «Licurici»

Галерея

Особи, пов'язані з містом

Примітки

  1. Чисельність населення на 01.01.2015
  2. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. В.Г. Фоменко. Ещё о топониме Кишенёв // Ономастика.  1969.
  4. Т.М. Обалдуева. Курганы эпохи бронзы на р. Когильник // Изв. Молдавск. филиала АН СССР.  Кишинёв, 1955, №5 (25), стр. 48.
  5. Золтан А. «Из истории русской лексики». — Будапешт, 1987. — С. 35. (рос.)
  6. Інформація на сайті moldovenii.md
  7. http://leksika.com.ua/15781013/ure/kishiniv
  8. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 211 с. ISBN 966-8201-26-4

Посилання

Страшенський район Кріуленський район Дубесарський район
Страшенський район
Яловенський район
Дубесарський район
Аненій-Нойський район
Яловенський район Яловенський район Яловенський район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.