Київський авангард

Київський авангард — неформальна група композиторів-авангардистів, що сформувалася у Києві до 1965[1] року.

Композитори групи вивчали творчість Стравінського, Бартока, композиторів Другої Віденської школи (Шенберґа, Веберна, Берґа), а також Едґара Вареза, Кейджа, Ксенакіса, Лучано Беріо, Вітольда Лютославського та інших пост-серійних авангардових композиторів (зокрема польських). Через розходження з ретроградними тенденціями офіційних музичних кіл СРСР члени «Київського авангарду» зазнавали різного роду утисків. У 1970 році В. Сильвестрова, В. Годзяцького, Л. Грабовського, В.Губу було виключено зі Спілки композиторів УРСР[2]. Невдовзі група розпалася, а виключених зі спілки членів «Київського авангарду» поновили лише через три роки, після того, як вони у пошуках протекції написали листа лауреатам Ленінської премії — Шостаковичу, Кара Караєву та Хачатуряну. За словами Валентина Сильвестрова, виключення зі спілки «можна було порівняти із задушенням».[3]

Членами групи «Київський авангард» на початку 60-х років були:[3]

Дещо пізніше до них долучились:

Примітки
  1. Интервью с Леонидом Грабовским: Числа земли и неба Архівовано 27 березня 2008 у Wayback Machine. — Интересный Киев, 26.01.2006
  2. Кузик В. Прагнення творчого єднання (назустріч 85 річчю створення Національної спілки композиторів України) / В. Кузик // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. — 2016. — Вип. 16. — С. 151—160
  3. Валентин Сильвестров: «Під час інавгурації Віктора Ющенка вперше пролунала хороша класика» Архівовано 27 жовтня 2007 у Wayback Machine. — Дзеркало тижня, № 21 (600), 3—9 червня 2006
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.