Клан О'Келлі

У давні часи клан володів землями на півночі королівства Коннахт на берегах озера Лох-д-Мелвін поруч біля кордону з Ольстером і нинішнім графством Донегол. На цих територіях клан жив як мінімум з IV з XV століття. Крім того, люди з клану О'Келлі жили в графстві Голвей та Лейтрім на берегай озера Лох-д-Рі та на землях клану Ві Майне як мінімум з XV по XVІІІ століття. Згідно літописів та історичних переказів клан О'Келлі — обидві гілки — переселився в ці землі з Ольстера до IV століття і клан є безпосереднім нащадком племені мілезійців — нащадків легендарного Міля.

Літопис «Чотирьох майстрів» зазначає, що клан О'Келлі в давнину переселився з Ольстера на території нинішніх графств Голвей, Мейо, Роскомон, Лейтрім. Клан контролював водні шляхи сполучення, в тому числі по річці Шеннон. Клан ворогував і воював з вікінгами, які в VIII — Х століттях спробували захопити ці території. Вважається, що на ці території кельтські племена переселилися трьома хвилями: І — племена прітені близько 600 р. до. н. е., ІІ — племена Еріанн близько 400 р. до н. е., ІІІ — племена лагайн близько 250 р. до н. е. Мілезійці переселились в Ірландію близько 200 р. до н. е. і поселилися на території нинішнього графства Тірон. Мілезійці завоювавши Ірландію розділили острів на чотири царства. В західній частині острова деякий час жили фірболги — плем'я, що населяло Ірландію ще до цих хвиль переселень і потім було частково винищене. частково асимільоване новими племенами.

На початку нової ери землі клану О'Келлі належали королівству Коннахт, що вело нескінченні війни з північним королівством Улад. У 372 році з Улада на ці землі переселився Келлавг (ірл. — Ceallaugh) чи Келлайг (ірл. — Ceallaigh), що заснував клан Ві Майне (ірл. — Ui Maine) поселившись на берегах озера Лох-д-Рі. Частина нащадків цього Келлайга поселились на берегах озера Лох-д-Мелвін і стали називатися кланом О'Келлай — «онуки Келайга». Можливо, саме з цього клану походять брати Колла і клан Колла, що ворогував, а потім служив верховному королю Ірландії Муйредаху Тіреху (310—343), завоював королівство Улад і заснував королівство Айргіалла на території Уладу у IV столітті.

У V—VI столітті клан О'Нейлл завойовує північний схід Ірландії і засновує королівства Айлех, Тір Конайлл, Тір Еогайн, клан О'Коннор завойовує землі на північ від земель клану О'Келлай. Клан Калрайге (ірл. — Calraige) осідає в північному Лейтрімі.

У VIІ столітті клани Кайпре Дрома Кляб (ірл. — Cairpre Droma Cliab) та Дартрайге (ірл. — Dartraige) поселяються в північному Лейтрімі. Клан Ві Бруїн переселяється на землі південних О'Нейллів — в королівство Міде. Клан Ві Файлге (ірл. — Ui Failge) переселяється в Західний Міт.

У VIІІ столітті клани Ві Бруїн (ірл. — Ui Briuin) та Ві Фіахрах (ірл. — Ui Fiachrach) тиснуть на клан Ві Майне з півдня і півночі. Клани Калрайге (ірл. — Calraige) і Датрайге (ірл. –Dartraige) живуть в північному Лейтрімі. В цей час вікінги починають захоплювати землі в Ірландії.

У ІХ — Х столітті клани Кайпре (ірл. — Cairpre), Калрайге (ірл. — Calraige), Ві Бруїн (ірл. — Ui Briuin) живуть в північному Лейтрімі. Клан Ві Майне перебуває під постійних тиском різних дрібних кланів. Вікінги будують на берегах річки Шеннон фортецю Лімерік.

В ХІ столітті ірландці розгромили вікінгів. Клан Ві Майне стає все більш слабким і все менш помітним в ірландській історії. В північному Лейтрімі поселяється новий клан — Трайхт Еоха (ірл. — Traicht Eotha).

У ХІІ столітті клан Кайпре називається вже Маг Луйрг. Постає королівство Брейфне. Клан Ві Келлайг — він же О'Келлі та клани Ва х-Ейдін (ірл. — Ua hEidin), Кллівес (ірл. — Cllives) та Ва Матудайн (ірл. — Ua Matudain) продовжують жити на землях Ві Мейне. Клан Ва Матудайн став називатися О'Меддден і споріднився з кланом О'Келлі.

У ХІІІ столітті панівним кланом в цих землях стає клан Ва Руайрк (ірл. — Ua Ruairc). В цей час в Ірландію вдираються англо-норманські завойовники, але війна йде на сході Ірландії, племена Коннахта, і зокрема клан О'Келлі в це не зачеплений.

У XIV столітті для клану О'Келлі були відносно мирними. Сусідами клану О'Келлі є клани О'Рурк та О'Коннор, між цими кланами виникають тертя, але інформації про війни між цими кланами в той час немає. Близько 1350 року формуються території графств, які збереглися і донині.

У XV столітті англійці контролюють в основному тільки східну Ірландію. Клан О'Рурк контролює північний Лейтрім, клан О'Медден контролює землі Ві Майне. На землі Ві Майне з заходу тиснуть нормани Берк, з півночі клан О'Коннор, клан О'Браєн Хомонд — з півдня, нормани графи Десмонд з півдня. Близько 1475 року частина людей з клану О'Келлі переселяються на південь — в районі біля Туам.

У XVІ столітті англійці завойовують західну Ірландію. Багато кланів змушені були переселятися в нові місця і жити під англійським пануванням.

У XVІІ столітті на британських островах вирує громадянська війна. В Ірландії війна йде між католиками і протестантами, між англійцями та ірландцями. між роялістами та республіканцями. В Ірландію вдирається з армією Кромвель, що жорстоко придушує ірландське повстання і всіх, хто незадоволений його владою. Клан О'Келлі втратив свої володіння, вожді клану перестали бути землевласниками і лордами, багато з людей клану О'Келлі загинули.

У XVІІІ столітті католики Ірландії, до яких належав клан О'Келлі були позбавлені своїх прав. Багато людей із клану О'Келлі мігрувало в Америку, зокрема в Вірджинію. Багато людей із клану О'Келлі воювало за незалежність американський колоній.

Прізвище О'Келлі є нині в Ірландії другим найпоширенішим прізвищем після прізвище Мерфі (ірл. — Murphy). Пірзвища О'Келлі та Келлі набагато в більшій кількості зустрічаються в США та Великій Британії, аніж в самій Ірландії. У США прізвище О'Келлі та Келлі входить в число 100 найбільш поширених прізвищ. Австрплійські моряки з прізвищем О'Келлі називають себе Нед — по імені знаменитого злочинця.

В Ірландії є нині 7 септ клану О'Келлі. Основною септою клану є септа О'Келлі Ві Майне.

• The History of the County of Mayo to the Close of the Sixteenth Century. With illustrations and three maps, Hubert T. Knox. Originally published 1908, Hogges Figgies and Co. Dublin. Reprinted by De Burca rare books, 1982. ISBN 0-946130-01-9.
• Muintir Ghadhra, an t-Athair Fearghus Báiréad, OFM, pp.45-66, Measgra i gcuimhne Mhichíl Uí Chléirigh. Miscellany of historical and linguistic studies in honour of Brother Michael Ó Cléirigh, chief of the Four Masters, 1643—1943, ed. by Father Sylvester O'Brien, Assisi Press, Dublin, 1944.
• The Surnames of Ireland, Edward MacLysaght, Dublin, 1978.
• МакКормак Д. Історія Ірландії. — К.: Юніверс, 2006.