Класифікація нафт

Класифіка́ція нафт — у світі існують різні хімічні, генетичні, промислові та товарні класифікації нафт, які знайшли своє відображення у відповідних нормативних документах. В основу технологічної класифікації нафт покладено вміст сірки в нафтах і світлих нафтопродуктах, вихід фракцій, що википають при температурах до 350°С, потенційний вміст та індекс в'язкості базових мастил і вміст парафіну.

Загальна характеристика

Класифікація нафт — розподіл нафт на класи, типи, групи і види.

За складом дистилятної частини нафти ділять на п'ять класів: метанова, метано-нафтенова, нафтенова, метано-нафтено-ароматична і нафтено-ароматична.

За вмістом сірки нафту ділять на малосірчисту (до 0,5 %), сірчисту (0,5-2 %) і високосірчисту (понад 2 %).

За вмістом фракцій, що википають при перегонці до температури 350°С, її ділять на типи: Т1 (понад 45 %), Т2 (30-45 %), Т3 (менше 30 %).

За вмістом базових мастил нафти ділять на чотири групи: М1 (понад 25 %), М2 (20-25 %), М3 (15-20 %) і М4 (менше 15 %).

За вмістом твердих парафінів її ділять на три види: П1 (менше 1,5 %), П2 (1,5-6 %), П3 (понад 6 %).

За вмістом смол і асфальтенів нафту ділять на малосмолисту (до 10 %), смолисту (10-20 %) і високосмолисту (понад 20 %).

У практиці застосовується умовний поділ нафти на легку, середню і важку відповідно до густини до 850, 850—950 і понад 950 кг/м³.

Класифікація нафт за вмістом сірки, парафіну, асфальтенів, виходом фракцій, дистилятних і залишкових олив, в'язкістю і густиною
За вмістом загальної сірки нафти поділяють на три класи:	В залежності від виходу фракцій, що википають при температурах до 350ºС нафти поділяються на три типи:	За сумарним вмістом дистилятних і залишкових олив — на чотири групи:	За величиною індексу в'язкості олив є 2 підгрупи нафт:	За вмістом парафіну — три види:	За вмістом смол і асфальтенів нафту поділяють на:	Залежно від густини при 20ºС нафти поділяють на три групи:
І — малосірчисті (до 0,5 %);	Т1 — не менше 45 %;	М1 — не менше 25 % в перерахунку на нафту;	И1 (>85) та	П1 — не більше 1,5 %;	1 — легкі (до 850 кг/м³);	малосмолиста ( до 10 %)
ІІ — сірчисті (0,51—2,0 %);	Т2 — (30—44,9 %);	М2 — (15—25 %) в перерахунку на нафту і не менше 45 % в перерахунку на мазут;	И2 (40—85).	П2 — (1,51—6,0 %);	2 — середні (850—890 кг/м³);	смолисту (10—20 %)
ІІІ — високосірчисті (понад 2,0 %).	Т3 — менше 30 %.	М3 — відповідно 15—25 % і 30—45 %;		П3 — понад 6 %.	3 — важкі (понад 890 кг/м³).	високосмолисту (понад 20 %).
		М4 — менше 15 % в перерахунку на нафту.

За видом нетрадиційних колекторів: shale oil- сланцева нафта, Oil sands — нафтоносні піски, Tight oil — нафта щільних колекторів.

У нафтовій промисловості, найчастіше застосовується класифікація нафти за місцем видобутку, густиною та вмістом сірки. Нафти із певних джерел та із встановленим хімічним складом поділяються на марки або сорти, найвідомішими серед яких є три елітні сорти (також маркерні):

У той час як загалом виділяється близько 160 марок нафти, що підлягають міжнародній торгівлі[1], три вказані вище сорти використовуються як головні покажчики світових цін на нафту.

Окремі різновиди нафт

Див. також

Класифікація нафт за вмістом сірки, парафіну і смол
Класифікація нафт за В.Т.Малишеком
Класифікація нафт за хімічним складом
Технологічна класифікація нафт
Єдина уніфікована програма дослідження нафт

Примітки

Energy Information Administration — Pricing Differences Among Various Types of Crude Oil. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 9 квітня 2018.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Energy Information Administration — Pricing Differences Among Various Types of Crude Oil. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 9 квітня 2018.