Класифікація фітоценозів дедуктивна

Класифікація фітоценозів дедуктивна класифікація, яка здійснюється ділильним шляхом «зверху» (від загального до конкретного). Ділильною процедурою в основному є і геоботанічне районування. Як правило, дедукція в класифікації використовується паралельно з індукцією. Наприклад, у методі фітоценологічних таблиць групи видів, що індуктивно виділяються, дозволяють потім дедуктивно розбивати сукупність описів; аналогічно в «Блок-методі» індуктивність кластерного аналізу при виділенні класифікаційних груп видів доповнюється дедуктивною процедурою поділу описів за формулами групових індексів (див. також: метод В. Вільямса і Д. Ламберта, метод Л. Гудолі, метод нодального аналізу).

Див. також

Література

  • Александрова В. Д. Классификация растительности. — Л.: Наука, 1969. — 275 с.
  • Василевич В. И. Количественные методы изучения растительности // Итоги науки и техники. Ботаника. — М.: ВИНИТИ, 1972. — Т. 1. — С. 7-83.
  • Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1980. — 328 с.
  • Handbook of vegetation science. Ordination and classification of vegetation. / Ed. by R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1973. — Pt. 5. — P. 717–726.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.