Клеопатра Алхімістка

Клеопатра Алхімістка — антична алхімікиня, авторка численних досліджень на цю тему.

Клеопатра Алхімістка
Народилася не раніше 3 століття
Померла не пізніше 4 століття
Діяльність філософиня, алхімік

Біографія

Дати народження і смерті невідомі. Відомо, що Клеопатра жила в Александрії у 3-му або 4-му столітті. Її справжнє ім'я також невідоме, Клеопатра — це псевдонім. Інколи її плутають з Клеопатрою VII, тим більше в деяких пізніших джерелах, наприклад, Basillica Philosophica Йогана Даніеля Міля (1618), вона згадується як Клеопатра — королева Єгипту[1]. Клеопатра Алхімістка, ймовірно, належала до школи Марії Єврейки[2].

Внесок в алхімію

Клеопатра згадується у творах Зосими з Панополіса та Міхаеля Маєра. Вони називають її як одну з чотирьох жінок, які знали, як виготовити філософський камінь (інші три — Марія Єврейка, Медера і Тафнутія)[3]. Їй приписують винахід аламбіка, мідного перегінного куба особливої ​​конструкції, що призначений для дистиляції спирту[4][5].

Три алхімічних тексти приписують Клеопатрі:

  • Ἐκ τῶν Κλεοπάτρας περὶ μέτρων καὶ σταθμῶν. (Про ваги та міри)
  • Χρυσοποιία Κλεοπάτρας (Виготовлення золота)
  • Διάλογος φιλοσόφων καὶ Κλεοπάτρας (Діалог філософів і Клеопатри)

Хризопея

Найвідомішим її рукописом є «Хризопея» (грец. Χρυσοποιία, перекладається як золото). Документ складається з одного аркуша. Виявлений в рукописі X—XI століття в бібліотеці святого Марка, Венеція[6]. Пізніша копія знайдена в Лейденському університеті в Нідерландах[7].

«Хризопея» містить багато емблем, що використовувалися пізнішими гностичними і герметичними філософіями. Наприклад, у цій роботі вперше з'являється уроборос — змій, який ковтає свій хвіст, символ вічного циклу. У кільці уробороса розташовані символи золота, срібла і ртуті. Поруч з уроборосом креслення дибікоса та керотакіса — алхімічних пристроїв для отримання дистилятів. Також на рукописі зображено восьмикутні зірки з півміцяцем, що є символічним зображенням процесу перетворення свинцю в срібло.[7]

Зображення з «Хризопеї»
Уроборос
Уроборос 
 
Дибікос та керотакіс
Дибікос та керотакіс 
Восьмикутні зорі з півмісяцем
Восьмикутні зорі з півмісяцем 

Примітки
  1. Lindsay, Jack (1970). The Origins of Alchemy in Graeco-Roman Egypt. New York: Barnes and Noble.
  2. Taylor, F. Sherwood. «A Survey of Greek Alchemy». The Journal of Hellenic Studies 50 (1930): 109—139.
  3. Raphael Patai. The Jewish Alchemists: A History and Source Book. p.78
  4. El Daly, Okasha (January 2013). Egyptology: The Missing Millennium, Ancient Egypt in Medieval Arabic Writings. London: University College London Press.
  5. Stanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. 2003. p.44
  6. Berthelot, Marcillien (1887). Collection des ancien alchimistes grec. Tome 1. Paris: Steinheil. с. 128.
  7. Marianne Offereins; Renate Strohmeier. У Apotheker, Jan; Sarkadi, Livia Simon. European Women in Chemistry. Wiley-VCH GmbH & Co. KGaA. с. 5, 6. ISBN 978-3-527-32956-4.

Література
  • Apotheker, Jan & Sarkadi, Livia Simon. European Women in Chemistry Wiley-VCH GmbH & Co. KGaA (2011)
  • Klossowski de la Rola, Stanislas. The Golden Game: Alchemical Engravings of the Seventeenth Century Thames & Hudson. (1997)
  • Lindsay. Jack. The Origins of Alchemy in Graeco-Roman Egypt Barnes and Noble NY. (1970)
  • Mitter, Swasti & Rowbotham, Sheila. Women Encounter Technology: Changing Patterns of Employment in the Third World. Routledge (2003)
  • Patai, Raphael. The Jewish Alchemists: A History and Source Book Princeton University Press. (1995)
  • Stanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. (2003)
  • Uglow, Jennifer S. The Macmillan dictionary of women's biography Macmillan. (1982)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.