Клер Тревор

Клер Вемлінґер (англ. Claire Wemlinger) народилася в Брукліні 8 березня 1910 в родині кравця і його дружини. Її предками були вихідці з Ірландії і Франції. Наприкінці 1920-х, після закінчення Американської академії драматичних мистецтв, вона почала свою театральну кар'єру. Перший успіх до неї прийшов в 1932 на Бродвеї, а роком пізніше вона дебютувала в кіно. У наступні п'ять років Клер Тревор знялася в тридцяти фільмах, причому в основному в головних ролях. У 1937 вона знялася разом з Гамфрі Богартом у фільмі «Глухий кут», роль в якому була відзначена номінацією на «Оскар».

З кінця 1930-х акторка часто знімалася разом з Джоном Вейном у вестернах, серед яких «Диліжанс» (1939), що став класикою жанру, «Повстання Аллегені» (1939) і «Чорна команда» (1940). Іншими знаменитими її ролями того часу є місіс Грейл в «Це вбивство, моя люба» (1944), з Діком Пауеллом в головній ролі, і Хелен в «Народжений вбивати» (1947).

У 1949 Клер Тревор стала володаркою премії «Оскар» як «найкраща акторка другого плану» у фільмі «Кі-Ларго». Всі ці численні ролі «поганих дівчат» в трилерах і вестернах закріпили за нею прізвисько «Королева чорних фільмів». Акторка ще раз стала номінанткою на «Оскар» в 1954 за свою роль у фільмі «Великий і могутній».

У 1957 Клер Тревор стала володаркою «Еммі» за виконання головної ролі в телевізійному серіалі «Дедсворт». Надалі вона продовжувала періодично зніматися в кіно, в той же час з'являлася на телебаченні і в театрі. В цей час вона вже не грала «бандиток», обмежуючись підходящими для неї ролями жінок середніх років і матерів. Останній раз в кіно Тревор з'явилася в 1982 у фільмі «Поцілуй мене на прощання». У 1998 вона з'явилася як гостя на 70-й церемонії вручення премії «Оскар».

За свій внесок в кіноіндустрію Клер Тревор удостоєна зірки на Голлівудській Алеї Слави в Лос-Анджелесі. Школа мистецтв при філії Каліфорнійського університету в Ірвайні, якій акторка присвятила багато свого часу, була названа після її смерті на честь.