Клин Віктор Львович

Клин Віктор Львович (5 листопада 1936 13 березня 2006) — український музикознавець і композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1990).

Клин Віктор Львович
Основна інформація
Дата народження 5 листопада 1936(1936-11-05) (85 років)
Дата смерті 13 березня 2006(2006-03-13) (69 років)
Громадянство  СРСР >  Україна
Національність українець
Професії музикознавець, піаніст
Освіта Саратовська консерваторія
Звання Заслужений діяч мистецтв України

Народився в Дніпропетровську. У 1960 році закінчив Саратовську консерваторію як піаніст, в 1962—1964 стажувався в київській консерваторії. У 1960—1962 викладач і соліст філармонії у Сочі. У 1964—1965 завідував музичною частиною Київського хореографічного училища.

У 1965—1966 викладач кафедри музики Київського педагогічного інституту. З 1966 молодший, з 1973 — старший науковий співробітник відділення музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. У 1979—2002 викладав в Київському університеті культури (з 1983 — професор). З 2003 — завідувач кафедри музики Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Автор ряду музикознавчих праць, присвячених українській радянській музиці, а також ряду музичних творів, серед яких помітне місце займає українська народна, а також комуністична тематика.

Музикознавчі праці

  • Л. Ревуцький — композитор-піаніст — К., 1972
  • Українська радянська фортепіанна музика / В. Л. Клин. — К. : Наук. думка, 1980. — 314 с.
  • Збірник статей «Про музику» — К.,1985

Музичні твори

  • Симфонія (1960);
камерні твори
  • Скерцо для флейти та фортепіано (1974);
  • Колискова для гобоя та фортепіано (1974);
  • Протяжна мелодія для кларнета і фортепіано (1973);
  • Коломийка для кларнета і фортепіано (1973);
  • Зозуля для кларнета і фортепіано (1974);
  • Героїчна балада для кларнета і фортепіано (1974);
  • Довбуш для тромбона і фортепіано (1974);
для фортепіано
  • Сумний танець, Стилізований танець, Забутий наспів (1954—1973),
  • Естампи (1958—1961),
  • 5 сонат: I (1962—1986),
  • Наші друзі (Музичний зоопарк, 1967).
  • Сонатина (1970),
  • фантазія Бокараші (1971),
  • 12 варіацій з 4 нот (1971),
  • 3 музичні шкатулки (1971),
  • Дума (1972),
  • Романтичний вальс (1973),
  • Присвята Шуберту (1973),
  • п'єси (1974),
  • 4 віртуозні п'єси на основі репетиційної техніки (1974),
  • Варіації (1974),
  • Автограф (1974);
  • 20 гравюр (1985)
  • Українські фольклорні писанки (1993—1996)
для голосу з фортепіано
  • Байка Комар-пастух (сл. І. Кротова, 1968),
  • дует Пісня флорентійська (сл. Лесі Українки, 1969),
  • Ой п'яна я, п'яна (сл. Лесі Українки, 1969),
  • Залишимося чи живі … (сл. Е. Винокурова, 1973);
Пісні в тому числі
  • «До комунізму» (сл. В. Зоріна. 1961),
  • Хай серце відповість (сл. Г. Ходосова, 1961),
  • Зірочки (сл. О. Ситника, 1969);
дитячі пісні, в тому числі
  • Пісня про Леніна (сл. М. Познанської),
  • Жовтень (сл. М. Познанської),
  • Сурмач (сл. М. Андронова),
  • Вереснева (сл. С. Баруздін).

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.