Клявза
Кля́вза (кляуза) — гідротехнічна споруда; гребля, гать. Слово запозичене з німецької мови (Klause — «ущелина, перевал»). Клявзи будували на річках Українських Карпат. Використовувались переважно для сплавляння лісу — проходження плотів (бокорів) маловодними гірськими річками.
![](../I/%D0%9A%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B7%D0%B0%252C_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B8%252C_%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%88%D1%96.jpg.webp)
Вище клявзи утворювалося водосховище, на якому формували плоти. Клявзи були обладнані спеціальними воротами-шлюзами. Для спуску води з плотом та плотогонами (бокорашами) шлюз відкривали, і вода з водосховища бурхливим потоком мчала вниз, несучи зі собою пліт. Завдяки цьому пліт допливав до іншої клявзи або до достатньо повноводної річки, якою він міг без перешкод рухатися в долину. Така система діяла увесь рік, за винятком деяких зимових місяців.
Клявзи були дерев'яними, лише основу робили з каміння. Деякі великі клявзи мали додаткові (зазвичай бокові) шлюзи для спуску зайвої води з водосховища.
Донині в Карпатах частково збереглося лише декілька клявз, наприклад клявзи Перкалаб (у верхів'ях Білого Черемошу), Лостунь (на Чорному Черемоші), Чорна Ріка (на Озерянці, притоці Тереблі).
![](../I/%D0%9A%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%96.jpg.webp)
Більше про функціонування і будову клявз можна довідатися в Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці.
Джерела
- Лісосплавний промисел на Бойківщині
- клявза[недоступне посилання з липня 2019]
- Музей лісу і сплаву на Чорній Річці