Клімат Тибету

Для Тибету характерна велика різниця в кліматі різних районів, унікальні явища природи, пов'язані з дією вітру, хмар, дощу, інею і туману, а також надзвичайно чудові сходи й заходи сонця.

Клімат Тибету
Держава	КНР
Клімат Тибету у Вікісховищі

Особливий клімат Тибету обумовлений особливостями його рельєфу та атмосферної циркуляції. Загальною тенденцією є сухий, холодний клімат в північно-західній частині краю і вологий та теплий в південно-східній його частині. Крім того, дає про себе знати закономірність в зміні кліматичних поясів згідно з висотою рельєфу.

Головними особливостями тибетського клімату є розрідженість повітря, знижений атмосферний тиск, знижений вміст в атмосфері кисню, низька запиленість і вологість повітря. Повітря дуже чисте і розріджене, для атмосфери характерна висока проникність для радіації і сонячних променів.

У Лхасі (3650 м) щільність атмосфери дорівнює 810 грам на один кубометр. Якщо на рівнині вміст кисню становить 250—260 грам, то у високогірних районах Тибету цей показник дорівнює лише 150—170 грамам, тобто 62-65 % від рівнинного.

Тибет — район, який не знає собі рівних в світі за інтенсивністю сонячної радіації. У Лхасі на кожен квадратний метр території припадає 2 000000 кілокалорій сонячної енергії в рік. У році нараховується понад 3000 годин сонячної інсоляції.

Інтенсивність ультрафіолетового опромінення, у порівнянні з інтенсивністю на рівнині, сильніше вдвічі. Тому в Тибеті майже відсутні багато хвороботворних бактерій, у тибетців майже не буває шкірних захворювань і зараження при травмах.

Середня температура повітря в Тибеті нижча в порівнянні з рівнинними районами, що лежать на тій же широті. Різниця температур в різні сезони року невелика. Але в Тибеті спостерігаються значні добові коливання температури. У Лхасі і Шигацзе різниця між температурою найспекотнішого місяця і середньорічною температурою нижча в порівнянні з розташованими на тій же широті Чунціном і Шанхаєм на 10-15 градусів. А середня величина добових коливань температури становить 12-17 градусів. У районах Нгарі і Нагчу в серпні денна температура повітря досягає 10 градусів, а вночі падає настільки, так що за ніч річечки і озера покриваються кіркою льоду. У червні в Лхасі і Шигацзе опівдні максимальна температура сягає 27-30 градусів, на вулиці відчувається справжня літня спека. Але до вечора температура знижується так, що виникає відчуття осінньої прохолоди, а опівночі температура може впасти до 0 градусів. Наступного ранку зі сходом сонця знову стає тепло, як навесні. У Північному Тибеті середньорічна температура близько нуля градусів, і там розрізняють лише два сезони: холодний і дуже холодний. Для жителів цих районів не існує поняття про чотири пори року.

Дощовий сезон починається в різних місцях в різний час, але розмежування між сухим і дощовим сезонами вельми виразне. Причому для Тибету характерне випадання дощу переважно в нічний час. Річна кількість опадів в найбільш низькорозташованих районах Південно-Східного Тибету (округ Ньїнгчі) становить 5000 мм, у міру просування на північний захід вона поступово зменшується і, нарешті, доходить до 50 мм (північ округу Нагчу). В період з жовтня по квітень випадає 10-20 % річної кількості опадів, в травні настає дощовий сезон, який триває до вересня. В цей час випадає 90 % річної кількості опадів.

Найкращою, з точки зору туристичної поїздки порою року в Тибеті вважаються місяці з березня по жовтень, а найсприятливішим часом — період з червня по вересень, коли денна температура коливається в межах 8 -18 градусів.